Національний банк вважає, що це змусить банки згортати програми лояльності та скорочувати POS-термінальні мережі, і переконаний, що розмір ставки інтерчейндж має регулюватися виключно ринковими методами.

«Ми наголошуємо на необхідності збереження виключно ринкових підходів до регулювання комісії інтерчейндж, адже це дає можливість фінансовій індустрії забезпечувати подальше зростання безготівкових платежів, скорочення частки тіньової економіки та зростання надходжень до державною бюджету в результаті цифровізації платежів», - йдеться у спільній позиції НБУ та голови підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольги Василевської-Смаглюк щодо недоцільності законодавчого обмеження граничного розміру ставки інтерчейндж.

І хоча автори законопроєкту впевнені, що ці зміни сприятимуть гармонізації українського законодавства з європейським і призведуть зокрема до зменшення цін на товари та послуги, у Нацбанку так не вважають.

У заяві пояснюється, що результати регулювання інтерчейнджу у ЄС у 2015 році призвели до низки негативних наслідків, зокрема:

• зросла вартість річного обслуговування кредитних карток;
• зникли з ринку пропозиції щодо безоплатного обслуговування дебетових карток;
• зменшилася загальна кількість карток у обігу та середня кількість карток на одну особу;
• збільшилася вартість овердрафтів та отримання кредитних коштів;
• зросла вapтість тpaнскopдoниx операцій (за межами країни банку-емітента);
• скоротилися програми кешбеків із стимулювання безготівкових розрахунків, які формально існують, але фактично не дають користувачу змоги отримати суттєву суму кешбеку.

Дані щодо наслідків запровадженого регулювання міжбанківської комісії в інших країнах світу також свідчать, що воно не сприяло досягненню поставлених цілей. Так у США після запровадження регулювання ставки інтерчейндж ціни для кінцевого споживача не зазнали змін. Водночас банки скоротили свої програми лояльності або запровадили додаткові комісії за обслуговування рахунків.

В Австралії регулювання міжбанківської комісії виявилося складним, неефективним та економічно необґрунтованим, оскільки не вплинуло позитивно на кінцевого споживача. Після введення регулювання банки збільшили вартість річного обслуговування карток, а торговці та кінцеві споживачі не стали платити менше за товари та послуги.

НБУ вважає, що різке законодавче обмеження розміру ставки інтерчейндж може призвести до зупинення розвитку та ймовірно згортання POS-термінальної мережі, збільшення вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян та згортання програм лояльності (кешбеки, кредитні ліміти, пільговий кредитний період на карті).

Нацбанк додає, що альтернативою має стати «еволюційне та гармонійне зниження комісії банками та платіжними системами».

У лютому Верховна Рада схвалила за основу законопроєкт про платіжні послуги, орієнтований на споживачів та підвищення якості платіжних послуг.

Раніше НБУ заявляв, що цей законопроєкт суттєво осучаснить регулювання діяльності українського платіжного ринку та переказу коштів і стане більш клієнторієнтованим.

Завдяки законопроєкту на ринок зможуть вийти нові учасники, що сприятиме зростанню здорової конкуренції, а клієнти зможуть отримати нові зручні послуги – якісніші та за вигіднішу ціну.

У парламенті обіцяють обмежити суму комісії яку беруть Visa, MasterCard і комерційні банки за користування POS терміналами вже у квітні.