Про це йдеться у Інфляційному звіті НБУ.

«За такого сценарію реальний ВВП зростав би швидше, але всього на 0,1 відсотковий пункт у 2019 році та 0,3 в.п. у 2020 році через тимчасові переваги для експортного сектору», – повідомили в НБУ.

Однак переваги для зростання швидко б вичерпалися, а в довгостроковому періоді економіка зазнала б втрат.

«Вища за цільові показники інфляція та зміна поведінки центрального банку не дала б змоги закріпити інфляційні очікування. Внаслідок цього ключова ставка довше залишалася б на високих рівнях, що завадило б зниженню кредитних ставок. Короткострокові переваги у вигляді цінової конкурентоспроможності вичерпалися б через вищу інфляцію та зміцнення РЕОК», – стверджують в НБУ.

Негативно ревальвація вплинула на державний бюджет, 40% доходів якого залежать від імпорту. Але зекономити уряд зміг на обслуговуванні валютного боргу і закупівлі імпортних ліків. Тому чисті втрати бюджету через міцну гривню становили 23 млрд грн або 2,3% доходів держбюджету.

При цьому навіть незважаючи на реальвацію гривні, у 2019 році дефіцит поточного рахунку навіть без урахування надходження компенсації від ПАТ «Газпром» звузився і продовжував залишатися в прийнятних межах (3–4% ВВП).

Експорт та імпорт товарів зростали практично співставними темпами (6,4% та 7,1% відповідно), а дефіцит торгівлі товарами незначно перевищив показники минулого року в доларовому еквіваленті, а в співвідношенні до ВВП також звузився.

НБУ підрахував, що втрати металургійної галузі від падіння світових цін становили $1 млрд, а втрати від укріплення курсу гривні – 9,3 млрд грн. При цьому металурги зекономили на імпорті 4,2 млрд грн за рахунок ревальвації.

Зміцнення курсу гривні не призвело й до прискорення зростання споживчого імпорту, як це було в передкризові 2008 та 2011–2012 роки. Протягом 2019 року його темпи зростання залишалися на рівні близько 20% р/р.

Інвестиційний імпорт також зростав порівняно високими темпами (біля 15% упродовж перших трьох кварталів, дещо сповільнившись у жовтні-листопаді на тлі збільшення бази порівняння через нарощення обсягів імпорту обладнання для ВДЕ наприкінці 2018 року).

Ревальвація гривні на тлі зростання зарплат в України стримує трудову міграцію, вважають в НБУ.