За даними НБУ, проєкт закону №5065 є рамковим законом для всіх фінансових послуг і визначає єдині базові підходи до регулювання й нагляду на всіх ринках фінпослуг та захисту прав споживачів.

Окрема частина законопроєкту містить норми щодо регулювання менш ризикового сегменту фінустанов: фінансових компаній і ломбардів. Нацбанк вітає реєстрацію цього документа та очікує на його ухвалення парламентом.

Цей документ є першим із низки оновлених законодавчих актів, необхідних для всебічного розвитку небанківського фінансового сектору. Невдовзі НБУ очікує на реєстрацію інших пов’язаних законопроєктів: «Про страхування» та «Про кредитні спілки».

Чинний закон про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінпослуг був ухвалений ще у 2001 році й з того часу комплексно не переглядався. Його концептуальні положення не відповідають реаліям сьогодення, а також не враховують останні тенденції розвитку світової фінансової інфраструктури.

Новий закон запроваджує сучасні принципи пруденційного нагляду та виділяє важливу складову – нагляд за ринковою поведінкою. Він передбачає введення ризик-орієнтованого підходу до нагляду фінустанов залежно від розміру, значимості, складності бізнес-моделі та індивідуального рівня ризику фінустанови.

Законопроєкт визначає 2 типи послуг: фінансові послуги та супровідні послуги. До фінпослуг віднесені: страхування та перестрахування; надання коштів у кредит; залучення коштів, що підлягають поверненню; фінансовий лізинг; факторинг; надання гарантій; торгівля валютними цінностями; фінансові платіжні послуги; послуги на ринках капіталу; послуги в сфері накопичувального пенсійного забезпечення.

Для надання фінансових послуг фінустанови, зокрема ломбарди, кредитні спілки, страховики та фінансові компанії, повинні отримати відповідну ліцензію.

До супровідних послуг належатимуть: посередницькі послуги (агенти та брокери), а також допоміжні (інформаційні, інкасаторські, бюро кредитних історій). Ці послуги не підлягають ліцензуванню, але можуть підлягати реєстрації. Їх регулювання буде простішим та гнучкішим порівняно з фінпослугами.

Нацбанк також наводить основні особливості нових підходів до нагляду за роботою ломбардів та фінкомпаній:

• Пропорційність пруденційних вимог – законом установлюються вимоги до мінімального розміру власного капіталу (від 1 до 10 млн грн залежно від типу установи та надаваних послуг). Для компаній, які надають окремі види послуг, установлюються пруденційні вимоги;
• Акцентування на нагляді за ринковою поведінкою – під час здійснення нагляду Національний банк робитиме акцент на порядку надання послуг, захисті прав споживачів та дотриманні окремих вимог посадовими особами фінансових компаній;
• Можливість застосування коригувальних заходів – Національний банк матиме можливість застосування коригувальних заходів, якщо учасник ринку ще не порушив вимоги законодавства, але Національний банк вже бачить певні ризики;
• Відсутність виключного виду діяльності – Надання фінансових послуг не буде виключним видом діяльності. Компанії зможуть здійснювати іншу господарську діяльність (із відповідними обмеженнями) для повноцінної реалізації своїх бізнес-можливостей.

Законопроєкт також принципово змінює підхід до ліцензування фінкомпаній і ломбардів. Він дозволяє відійти від ліцензування окремих видів фінпослуг, натомість здійснювати комплексне ліцензування виду діяльності фінустанови одночасно із включенням такої установи до відповідного реєстру.

Це спростить процес доступу на ринок та підвищить ефективність регулювання. НБУ під час виходу компанії на ринок комплексно аналізуватиме її бізнес-модель та достатність ресурсів для її реалізації.

Зараз юридична особа, яка хоче надавати фінпослуги, спочатку повинна бути внесена до держреєстру фінустанов, а потім – отримати відповідну ліцензію на кожен із видів фінансових послуг. Новий підхід передбачає, що юрособа зможе надавати фінпослуги відразу після отримання ліцензії на діяльність фінкомпанії чи на діяльність ломбарду.

Законопроєкт також комплексно врегульовує ключові принципи ліцензування, які практикує Нацбанк: прозора структура власності компаній, зрозумілі та законні джерела капіталу, бездоганна ділова репутація та фінансовий стан власників компаній, а також якісне корпоративне управління, співвідносне з ризиками, властивими фінустанові.