Зокрема, ідею активнішого використання заморожених російських активів для допомоги Україні почала підтримувати Німеччина, яка довгий час ставилася до цього питання дуже обережно, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

Зміна позиції Берліна відбувається на тлі занепокоєння щодо того, що після зменшення підтримки України від США під керівництвом Дональда Трампа, основий тягяр ляже на найбільшу економіку Європи, що може ще більше підживити зростання популярності ультраправих сил у цій країні.

Після тиску з боку президента США Дональда Трампа і зміни позиції Німеччини, ЄС та партнери з G7 розглядають механізми для збільшення фінансування Києва за рахунок доходів від цих заморожених активів РФ.

Йдеться не про конфіскацію, а про максимізацію відсоткових надходжень і можливе використання готівкових залишків для "репараційної" позики Україні. Раніше ЄС, G7 та Австралія заморозили активи центробанку РФ і погодили спрямування нарахованих відсотків на підтримку України.

Це питання планують обговорити цього тижня на зустрічі міністрів фінансів ЄС у Копенгагені, а також серед лідерів ЄС у жовтні. Оптимальний термін для узгодження рішення – саміт 23-24 жовтня.

Як повідомлялось, раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС не планує конфісковувати заморожені російські активи, натомість їх можуть використати у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів", але цей механізм ще потрібно розробити.

За її словами, ризики за такими репараційними кредитами країни ЄС мають нести колективно. Планується, що Україна повертатиме такі кредити у майбутньому, але лише після того, як Росія сплатить репарації.