Про це повідомляє пресслужба Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

«З моменту запровадження у 2017 році процедури обов'язкового викупу акцій на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета у розмірі 95% (сквіз-ауту), 317 акціонерних товариств пройшли через цю процедуру», - йдеться в повідомленні.

Зокрема 216 сквіз-аутів із загальної кількості відбулися згідно із прикінцевими та перехідними положеннями закону від 23.03.2017 №1983-VIII щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах. 101 сквіз-аут відбувся за процедурою, яка описана у статті 65-2 закону України «Про акціонерні товариства».

Станом на 1 березня 2020 року на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), які були відкриті в рамках здійснення процедур обов'язкового викупу акцій у міноритарних акціонерів (сквіз-аут), зберігалося 436 млн грн.

Ці кошти призначені для виплати фізичним і юридичним особам, які є міноритарними акціонерами товариств, де відбулась процедура сквіз-ауту.

З початку запровадження сквіз-ауту з рахунків ескроу відповідно до надісланих вимог було сплачено вже 980 млн грн. Під час викупу акцій кошти отримали 33 тисячі міноритарних акціонерів.

При цьому НКЦПФР зазначає, що однією з причин, чому кошти можуть залишатися на рахунках незатребуваними, є неточність або зміна адреси акціонера, яка була зазначена ним при відкритті рахунку в цінних паперах у депозитарній системі.

«Наріжним каменем сквіз-ауту залишається порядок визначення ціни викупу акцій. Потрібно покращити процедуру і допомогти сторонам наблизитися до справедливої ціни. Законодавчу конструкцію, яка дозволить вирішити це питання, ми запропонувати в проекті нової редакції закону «Про акціонерні товариства» (№2493)», - зауважив член НКЦПФР Максим Лібанов.

Підписуйтесь на новини FinClub у Telegram, Viber, Twitter, Facebook.