Голова НКЦПФР Руслан Магомедов попросив президента Володимира Зеленського застосувати вето щодо прийнятого 22 лютого закону щодо ринків капіталу. Невдоволення голови НКЦПФР викликали питання заробітних плат працівників комісії, а також конфлікту інтересів. Регулятор хоче самостійно затверджувати штатний розпис та просить дозволити працівникам комісії та членам їхніх сімей мати частку в підконтрольних учасниках ринку, отримувати від них матеріальну винагороду чи займати там будь-яку посаду.

Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк пояснював, що цей закон є вимогою Світового банку в рамках реалізації програми DPL і має бути дуже швидко підписаний Зеленським для отримання позику на $1,5 млрд в бюджет України.

НКЦПФР запевняє, що попросила ветувати закон №3585-ІХ щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках задля можливості "гідно доопрацювати закон та внести необхідні правки, які надалі унеможливлять руйнування роботи регулятора, як державної інституції".

"Треба зазначити, що включення закону до трійки законів у рамках реалізації програми DPL було навмисно пролобійовано певною групою депутатів в недопрацьованому вигляді для досягнення власних задач, що вкрай негативно та токсично впливає на діяльність регулятора. НКЦПФР засуджує будь-які спроби окремих депутатів вчиняти політичний тиск, маніпулюючи отриманням фінансової допомоги від наших міжнародних партнерів. При цьому ще й ставлячи під загрозу проведення важливих реформ на ринках капіталу, які забезпечать залучення мільярдних інвестицій в економіку України", – запевняє пресслужба регулятора.

Пресслужба пояснила, що саме заважає проведенню важливих реформ. "Наразі у прийнятому тексті питання зарплат працівників, через правки групи депутатів, була вилучена база для нарахування зарплат. І в той же час в законі про державний бюджет для визначення зарплат зробленє посилання на даний закон, що свідчить про цілеспрямовану акцію підриву спроможностей Комісії залучати кваліфікований персонал", – заявили в НКЦПФР.

Комісія хоче встановити на рівні закону грейди окладів працівників з обмеженням по максимальній ставці. "Загальний бюджет Комісії залишається на рівні 2022 року, що встановлює вищу граничну планку використання державних коштів. Це дасть змогу оптимізувати кількісний показник робітників Комісії в якісний, давши змогу конкурувати з ринковими заробітними платами. Іншими словами, не підвищуючи витрат на утримання, менший склад працівників забезпечить значно більшу ефективність роботи завдяки своїй кваліфікації", – запевняє регулятор.

Норми протидії конфлікту інтересів НКЦПФР не подобаються, бо їх немає в іншому фінансовому регуляторі – Національному банку. "І вони поширюються не лише на працівників Комісії, а й на значне коло осіб, периметр яких нечітко визначений (стаття 12). Наприклад, співробітники і їхнє близьке коло осіб не мають право отримувати будь-який дохід з банків (депозити, бонуси тощо), купувати державні облігації, – ствреджують в комісії. – Працівник Комісії не матиме змоги на практиці забезпечити моніторинг та виконання заборон відносно таких осіб, через відсутність безпосереднього впливу на їх дії. Це в свою чергу призведе до ризику оскарження законності дій, які вчинятимуться в рамках повноважень Комісії".

"Що стосується теми конфлікту інтересів та особистого життя голови НКЦПФР. Треба чітко розділяти дві різні сутності конфлікту інтересів та приватного життя. Те, що наразі відбувається в інформаційному просторі, це перехід на особистості, що в контексті прийняття важливих для воюючої країни реформаторських ініціатив виглядає як сплановане ІПСО", – впевнені в пресслужбі.