Про це заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма розповів на щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії, передає Інтерфакс-Україна.

"Ми почали фокусуватися на короткостроковій перспективі, щоб отримати швидкий доступ до ліквідності", – зазначив заступник голови ОП.

За його словами, наразі розглядається можливість випуску облігацій компанії спеціального призначення, підкріпленого реєстром збитків у рамках міжнародної угоди та замороженими активами як частковою заставою з якимось фінансовим важелем. Він пояснив, що вартість такого запозичення буде суттєво нижчою, ніж якби Україна намагалася позичати кошти самостійно.

"Очевидно, що навіть ця дія потребуватиме деякого коригування міжнародного права. Але, я думаю, що набагато простіше і швидше отримати доступ, ніж йти на повномасштабну конфіскацію. І водночас ми продовжимо процес нашої роботи по компенсаціям", – зазначив Шурма.

"Інший спосіб – використовувати цю більшу частину активів не як інструменти боргу, а як трастове страхування приватних міжнародних інвестицій", – додав заступник голови Офісу президента.

Він наголосив, що необхідні Україні для повномасштабного відновлення $500-700 млрд не вдасться залучити без ринків приватного капіталу, оскільки бюджетні обмеження та бюджетні пріоритети всіх українських партнерів оптимістично дозволяють розраховувати на 20% цієї суми протягом наступних 5-10-20 років. Проте за нинішніх умов приватний бізнес, навіть найризикованіші хедж-фонди, не готові інвестувати в Україну.

"По суті, єдине, що є на даний момент, – це гроші партнерів або квазі-партнерів, які генеруються на ринках під гарантії складного фінансового механізму. Ось на цьому нам зараз і потрібно зосередитися і працювати над інструментами, які не покладають прямого тягаря на партнерів", – зазначив Шурма.

За його словами, наразі розробляються схеми державних страхових гарантій, зокрема з Німеччиною та Данією, а також активного залучення експортно-кредитних агентств. Як пояснив заступник голови Офісу президента, у багатьох проектах відновлення щонайменше 30-50% – це обладнання, виробниками якого є партнери – Євросоюз, США та Японія, які могли б суттєво здешевити його фінансування.

Шурма додав, що ще однією ідеєю є розробка та реалізація концепції, яка забезпечить відносно високий мультиплікатор на кожен долар та євро пільгових коштів, які партнери можуть надати Україні.

"І це ключовий момент, який потрібно почати змінювати, і, по суті, одна з речей, яку ми почали розробляти з BlackRock та JP Morgan", – уточнив він, говорячи про Фонд розвитку України.

"Ми, очевидно, націлені на мультиплікатор 10. Але ми думаємо, що на початковому етапі реалістично – три-чотири. І це перші кроки, які нам потрібно зробити, над якими нам потрібно працювати, принаймні щоб розпочати інвестиційний процес", – додав Шурма.

Нагадаємо, посадовці ЄС цього тижня почнуть зустрічатись з країнами-членами блоку, щоб обговорити план щодо запровадження податку на прибуток від заморожених активів Росії на 215 млрд дол для допомоги у відновленні України.