«Відразу після початку вторгнення ми запустили найбільший IT-проєкт, найважливіший IT-проєкт, до якого я долучався в своєму житі. Тому що нам треба було всю IT-інфраструктуру за менш ніж 2 місяці з фізичної інфраструктури – великі датацентри, один в Дніпрі біля аеропорту, а інший в Києві, – перевести повністю в «хмару». Ми все ще покращуємо спроможність надавати такі послуги», – сказав  Герхард Бьош, повідомляє FinClub.

Датацентр в Дніпрі виявився «слабким місцем» банку.

«Ми визнали, що це було одне з основних слабких місць ПриватБанку – як забезпечити стабільну роботу датацентру, який знаходився менш ніж в 2 км від аеропорту Дніпра. І на перший чи другий день вторгнення ракета розірвалась десь в 200 метрах від цього датацентру. І якщо б потрапила в нашу будівлю, була б катастрофа. Але ми менш ніж за 2 місяці змогли все перевести в «хмару». І тепер наші дані захищені від фізичних атак», – сказав Герхард Бьош.

В кінці квітня 2022 року, через 2 місяці після початку повномасштабного вторгнення росії, в ПриватБанку заявили, що перенесли свій датацентр до Євросоюзу.

Тоді державний банк пояснив це побоюванням загрози фізичного знищення датацентрів банку в Києві та Дніпрі, але не розповідав, що ця загроза була високо вірогідна, а не теоретична.

Майже 45 днів знадобилось ПриватБанку, щоб усі важливі застосунки безпечно розмістити і запустити в роботу з хмарного середовища. Банк переніс 3500 серверів, понад 4 петабайт клієнтських даних і транзакцій завантажено у “хмару”, понад 270 важливих застосунків перенесено, понад 460 ІТ-фахівців ПриватБанку та підрядників працювали над проєктом.

Це стало можливим завдяки зміні регуляцій Нацбанку. Постановою №42 від 8 березня НБУ дозволив банкам на період воєнного стану плюс два роки надавати послуги, застосовуючи хмарні сервіси із використанням обладнання на території держав Європейського Союзу, Великої Британії, США та Канади.

Нагадаємо, приватизацію ПриватБанку відклали до кінця війни.