Законодавчу ініціативу підтримав 321 народний депутат.

Документом вносяться зміни до законів «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», «Про Службу безпеки України», повідомила співголова парламентської фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко у Телеграмі.

Згідно із законопроєктом, списання військового майна провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міноборони. Водночас особливості списання військового майна СБУ визначаються СБУ.

Пропонується виключити припис щодо списання військового майна за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями.

Також пропонується, аби військове майно (крім стрілецької зброї та об’єктів нерухомого майна), витрачене, використане та/або яке набуло непридатного стану внаслідок його експлуатації під час дії воєнного стану списувалось, незалежно від номенклатури служб забезпечення вартістю за одним актом до 1,7 млн грн без затверджень та погоджень.

Про списання відповідного майна командир військової частини за поданням комісії для списання військового майна має видати наказ.

Службове розслідування щодо встановлення причин та обставин знищення (втрати), пошкодження, створення нестачі, дострокового зносу, перевитрати військового майна, погіршення або зниження його цінності може не призначатись у випадках передбачених законом.

Суб’єкти подання законодавчої ініціативи пропонують, що у разі знищення, втрати, пошкодження чи створення нестачі військового майна, а також погіршення чи зниження його цінності через бойове ураження або дії противника, а також при виконанні бойового завдання, таке майно списується на підставі єдиного акту списання, без погодження (крім об’єктів нерухомого майна). В акті потрібно буде зазначити опис події та перелік військового майна, що підлягає списанню.

Акт складається комісією та підписується не менше ніж двома учасниками або свідками події, якщо вони є, і подається на затвердження командиру частини чи посадовій особі органу військового управління протягом 30 днів.

Водночас акти списання військового майна, вартість якого за одним актом перевищує 1,7 млн грн, підлягають затвердженню відповідними командувачами або іншими керівниками органів військового управління, підпорядкованих військових частинам, чиє майно списується за цим актом.

Посадова особа, яка отримала акт для затвердження, повинна затвердити його або відмовити у затвердженні протягом не більше ніж 20 днів з моменту отримання. У разі відмови, повинна бути надана вмотивована причина та вказано, які недоліки потрібно усунути.

Строк перегляду рішення після усунення недоліків та повторного подання не може перевищувати 15 днів.

У Законі «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» стосовно службового розслідування пропонується передбачити, що розслідування може не призначатися якщо шкоду завдано діями противника або у зв’язку з виконанням особами бойового завдання.

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Держспецзв’язку, Державним бюро розслідувань, СБУ.