Як передає агентство «Інтерфакс-Україна», рішення викликати голову центробанку на 11:00 20 серпня для звітування про справи Сенс Банку підтримали 160 нардепів.

Проте нардепи не підтримали виклик на 11:10 до Ради міністра фінансів Сергія Марченка.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) зранку 19 серпня оприлюднили відео стосовно спецоперації під назвою «Форест Гамп», в ході якої було викрито та повідомлено про підозри особам, які легалізували 150 млн грн для сплати застави фігуранту справи «Мідас».

До складу групи входили заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, екснародний депутат, голова правління та голова наглядової ради державного Сенс Банку та інші особи.

За даними антикорупційних органів, на початку червня організатори схеми отримали фактичний контроль над Сенс Банком. «Це дало їм можливість використовувати його у своїх інтересах», — зазначається у відеоролику.

«Інтерфакс-Україна» цитує Ярослава Железняка, який повідомив про проведення обшуків у державному Сенс Банку та оприлюднив із посиланням на матеріали клопотання детектива НАБУ деталі руху коштів, використаних для внесення 150 млн грн застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.

Обшуки проводяться в межах спецоперації НАБУ та САП «Форест Гамп». Згідно з оприлюдненою депутатом у Telegram інформацією, Сенс Банк фігурує в матеріалах слідства як один із каналів переказу частини коштів для застави, а окремих колишніх і чинних посадовців банку слідство пов’язує з організацією відповідних операцій та можливим обходом процедур фінансового моніторингу.

У матеріалах зазначається, що 22-23 червня 2026 року ТОВ «Востоктранслогістика» чотирма платежами перерахувало 35 млн грн на рахунок ТОВ «Гіран Констракт» у Сенс Банку як поворотну безвідсоткову фінансову допомогу. Ще 48,86 млн грн ТОВ «Гіран Констракт» переказало на цей рахунок із власного рахунку в ПУМБі, унаслідок чого на ньому було акумульовано 83,86 млн грн.

ТОВ «Гіран Констракт» 25 червня перерахувало із рахунку в Сенс Банку 46 млн грн безпосередньо на спеціалізований рахунок Вищого антикорупційного суду (ВАКС) як заставу за Галущенка, а ще 37,86 млн грн – ТОВ «Тетрас Оптіма» на рахунок в ОТП Банку.

ТОВ «Тетрас Оптіма», згідно з викладеною депутатом версією слідства, перерахувало на рахунок ВАКС 54 млн грн, частина яких перед цим надійшла від ТОВ «Гіран Констракт» через Сенс Банк.

Крім того, 26 червня ТОВ «Гіран Констракт» переказало 4 млн грн ТОВ «Пелет Сервіс» на рахунок у Сенс Банку нібито як оплату будівельних матеріалів, після чого ТОВ «Пелет Сервіс» того самого дня перерахувало всі 4 млн грн на рахунок ВАКС як частину застави.

Згідно з даними депутата, загальні 150 млн грн застави складалися з 46 млн грн від ТОВ «Гіран Констракт» через Сенс Банк, 41 млн грн від цієї ж компанії через ПУМБ, 4 млн грн від ТОВ «Пелет Сервіс» через Сенс Банк, 5 млн грн від ТОВ «Скайт Рітейл» через Ідея Банк та 54 млн грн від ТОВ «Тетрас Оптіма» через ОТП Банк.

В окремій частині матеріалів йдеться про можливий обхід автоматизованих процедур фінансового моніторингу Сенс Банку. Великі перекази могли оформлюватися як оплата товарів, будівельних матеріалів і послуг або як поворотна фінансова допомога, а отримані кошти швидко спрямовувалися на рахунок ВАКС або через транзитні компанії.

Серед осіб, які фігурують у наведених Железняком матеріалах, є голова правління Сенс Банку Олексій Ступак, голова наглядової ради (до 6 травня цього року) Микола Гладишенко та начальниця департаменту фінансового та валютного моніторингу банку Людмила Снігур. За викладеною депутатом версією слідства, вони або частина з них згадуються у зв’язку з комунікаціями щодо відповідних переказів та можливого обходу контрольних процедур банку.

Окремо, згідно з оприлюдненими депутатом матеріалами, Гладишенко нібито сприяв залученню ТОВ «Тетрас Оптіма» до внесення застави, тоді як Ступак фігурує у зв’язку з погодженням та координацією фінансових операцій.