Про це заявив старший віцепрезидент, керівник блоку "Фінанси" "Сбєрбанку" Тарас Скворцов, пише The Moscow Times.

"Щодо сценарію зупинки торгів юанем на біржі, ми справді його не виключаємо, тому що санкції постійно розширюються, виникають нові, нові реакції на них. При цьому ми маємо певний сценарій, як діяти у цьому випадку", – сказав російський банкір.

Доля біржових торгів юанем опинилася під сумнівом після того, як у середині червня "московська біржа" потрапила під санкції. Торги доларом і євро відразу були зупинені, з юанем все залежатиме від того, як поведуться китайські банки.

Наразі діє перехідний період, але після 12 жовтня за будь-які операції з "мосбіржею" можна потрапити під вторинні санкції США. А для торгівлі юанем потрібен китайський кліринговий банк, який проводитиме розрахунки у цій валюті.

Раніше ним була "дочка" Bank of China, але після запровадження санкцій її змінила "дочка" іншого китайського держбанку, ICBC, проте ризики залишилися незмінними.

Так, ризики роботи з "Мосбіржею" для китайських банків зросли в рази: великі китайські банки обережні навіть у проведенні переказів, а невеликі – навряд чи підійдуть для клірингу біржових торгів юанем, денний оборот яких до того, як біржа перестала розкривати цю інформацію, перевищував 100 млрд руб.

Центробанк рф спочатку також обіцяв, що юань продовжить торгуватися на "московській біржі", але банкіри готують запасний план.

Не менше ніж доля біржових торгів учасників ринку хвилює питання, де взяти юані. Ситуація з юаневою ліквідністю в росії останнім часом різко погіршилася, зазначив Скворцов, причому перспектив для її покращення поки що не спостерігається.

"Ситуація за останні місяць-півтора-два (санкції проти біржі було запроваджено 12 червня, – ред.) погіршилася з юаневою ліквідністю. Ставки на ринку дуже зросли. Ми бачимо, як гравці досить активно обирають свопи, які надає ЦБ росії, які необхідні в цілому для крайнього випадку й не повинні бути постійним інструментом ліквідності", – зазначив Скворцов.

Центробанк росії цього тижня двічі збільшував ліміт надання юанів за свопами (купівля з подальшим зворотним продажем): спочатку до 25 млрд юанів, а потім і до 30 млрд. На початку року ліміт був 10 млрд юанів щодня.

Зазначається, що так Центробанк росії надає юаневу ліквідність, але цього замало. Банки та бізнес давно нарікають на брак юанів у росії, а санкції та проблеми з розрахунками ще сильніше обмежили надходження юанів на внутрішній ринок.

"З юанем ситуація досить важка. Це відбивається на ставках, і поки що перспектив того, що вона якимось чином сильно покращиться без якихось значущих зовнішніх чинників, чесно кажучи, ми не бачимо", – визнав Скворцов.

Наприкінці липня повідомлялося, що ситуація з російськими платежами до Китаю погіршується. Зокрема, китайські банки почали повертати до росії близько 80% переказів у юанях.

До того шанхайська "дочка" російського банку ВТБ і дрібні прикордонні китайські банки, через які росія та Китай збиралася проводити платежі без зайвої тяганини, обмежили конвертацію рублів у юані.

Вже 90% торгівлі росії з Китаєм ведеться у національних валютах, говорив під час візиту до Китаю президент рф владімір путін. Але це не позбавило численних проблем із оплатою.

Через них російський імпорт скоротився в першому півріччі на 9% у грошовому вираженні, а у фізичному – ще більше: вирішення проблем коштує дорого, ціни імпортованих товарів зростають.

Деякі китайські компанії махнули рукою на російський ринок і зовсім відмовилися продавати товари в росію – це стало складно.

Однак у червні цього року повідомлялося, що Китай та росія знайшли способи для проведення розрахунків між країнами попри посилення санкцій США.

Зокрема, після візиту путіна в прикордонних регіонах Китаю були створені спеціально уповноважені банки, які дозволяють російським компаніям відкривати рахунки нерезидентів (NRA). Цей варіант набув особливого значення після запровадження санкцій США проти філії російського банку ВТБ у Шанхаї.

Як повідомлялося, Міністерство фінансів США 12 червня внесло до санкційного списку понад 100 російських компаній, причетних до військово-промислового комплексу росії.

США також запровадили санкції проти "московської біржі", вона зупинила торги доларом та євро. Через підвищений попит населення у відділеннях московських банків закінчилася готівкова валюта.

Також під санкції потрапили "Національний кліринговий центр" центробанку рф, "Національний розрахунковий депозитарій", страхова компанія "Согаз", державна "російська національна перестрахувальна компанія".

Крім того, до санкційних списків внесено філії російських "Промсвязьбанку", "Внєшекономбанку", "Сбєрбанку", "ВТБ" та "ВТБ Капітал Холдінгс" у Китаї, Киргизстані, Індії та інших країнах.