Згідно рішенню, ВС залишив без змін постанову Окружного адмінсуду Києва від 12 липня 2016-го та ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 8 вересня 2016 року, якими Сбербанку було відмовлено в задоволенні позову до Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку.

24 липня 2015 року НКЦПФР відкликала ліцензії Сбербанка на діяльність на фондовому ринку, зокрема: з торгівлі цінними паперами; дилерської діяльності; андеррайтингу; депозитарної діяльності; діяльності зі зберігання активів пенсійного фонду.

Ліцензії було анульовано, тому що станом на 30 червня 2015-го опосередкованим власником Сбербанку з істотною участю у розмірі 50% був центробанк Росії, який також є прямим власником ВАТ «Сбербанк Росії» з часткою у розмірі 50% капіталу ПАТ «Сбербанк».

Позовні вимоги Сбербанк аргументував тим, що затверджений НКЦПФР порядок зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) не передбачає можливості анулювання ліцензії НКЦПФР у разі наявності контролю діяльності банку особами з держав, що здійснюють озброєну агресію проти України.

Натомість Верховний Суд наголосив, що відповідні підстави анулювання ліцензії передбачено законом «Про ліцензування видів господарської діяльності». Тому, приймаючи оскаржувані у цій справі рішення, НКЦПФР реалізувала надані законом повноваження у сфері ліцензування господарської діяльності.

23 квітня 2020 року Нацбанку стало відомо, що російський центробанк продав 50%+1 акцій українського «Сбербанку», які йому належали, міністерству фінансів Росії.

При цьому зміна власника істотної участі Сбербанку попри вимоги чинного законодавства з НБУ не погоджувалась.

Нацбанк надіслав запит міністерству фінансів РФ та «Сбербанку Росії» з вимогою надати пояснення та відповідні документи, а також повідомив про правові наслідки порушення українського закону.

Антимонопольний комітет може покарати учасників угоди з продажу українського Сбербанку штрафом у розмірі до 5% річного доходу.

26 червня 2020 року акціонер АТ «Сбербанк» вирішив збільшити капітал на 4,3 млрд грн, однак 7 жовтня відмовився від додаткової емісії 4,3 млрд акцій за рахунок додаткових внесків на 4,3 млрд грн.