«Стосовно частини програми, яка перебуває в межах відповідальності Національного банку, хочу наголосити, що у нас немає непорозумінь з експертами місії. Більше того, у нас є спільне бачення результату, якого ми хочемо досягти», – заявив Кирило Шевченко під час онлайн-зустрічі в межах весняних зборів МВФ та Світового Банку.

НБУ обговорив з МВФ частину програми дій, що перебуває в межах відповідальності НБУ, а саме посилення інституційної спроможності Національного банку, вдосконалення банківського нагляду, корпоративного управління в банках, повернення активів збанкрутілих банків та зменшення відповідних втрат держави, а також визначили подальші кроки для досягнення SLA.

Також сторони обмінялися думками стосовно ініціативи директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої щодо нової алокації СПЗ на $650 млрд для забезпечення додатковою ліквідністю світової економічної системи через поповнення міжнародних резервів держав-членів МВФ та її можливого впливу на міжнародні резерви України.

Крім того, Україна обговорила ініціативу МВФ полегшити боргове навантаження Судану, що не потребуватиме сплати реальних грошей від України.

«Зважаючи на розмір квоти України (0,42%), наша держава може отримати близько $2,73 млрд, що сприятиме нарощенню ЗВР та покращенню, за нашою попередньою оцінкою, показника композитного критерію МВФ щодо достатності міжнародних резервів із поточного рівня 91% до близько 98%», – зазначив Кирило Шевченко.

Шевченко вважає, що Україна цього року може розраховувати на два транші МВФ з огляду на більш тривалий процес переговорів.

МВФ стверджує, що збереження реформ і постійний прогрес у зміцненні Національного банку є ключовою частиною нинішньої програми stand-by з Україною.

Читайте: МВФ поставив переговори з Україною на паузу

МВФ у найближчі місяці продовжить обговорення з Україною виконання реформ для першого перегляду програми stand-by.

Україна виплатила МВФ майже $66 млн за невибрані транші.

Відмова України від співпраці з Міжнародним валютним фондом ймовірніше призведе до зростання витрат на обслуговування боргу, скорочення припливу іноземних інвестицій, тиску на валютні резерви.