«Якщо брати динаміку з 2020 до 2023 року, то з семи найбільших схем зменшились чотири. Офшорні схеми зменшились радикально – з 30-35 млрд грн до 10 млрд грн. «Скрутки» теж зменшились з 25-30 млрд грн до 10-15 млрд грн. Аграрні схеми – зменшились до кількох мільярдів. Підакцизні товари, не так радикально, але обсяги схем також демонструють зменшення. Тому хотіли подякувати голові та членам Податкового комітету ВРУ, Податковій службі, Нацполу за важливу роботу», – заявив координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман під час конференції «Детінізація роздрібної торгівлі: нові виклики», організованої Українською Радою Бізнесу.

Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив: «Є здобутки в роботі ДПС. Ми їх бачимо в цифрах, але вочевидь їх недостатньо. Цілі галузі досі перебувають в тіні, вони борються за свою тінь, вони не хочуть виходити з тіні. На жаль, більше ще попереду, ніж є в цих цифрах досягнень», – впевнений депутат.

Для боротьби з тінню на ринках підакцизних товарів, електроніки та інтернет-послуг фахівці Економічної експертної платформи підготували план з восьми основних рекомендацій, повідомляє «Фінансовий клуб».

Перша рекомендація – контроль за імплементацією закону № 3840-IX «Про перезавантаження Бюро економічної безпеки України» та якнайшвидше перезавантаження митниці. Друга – перезавантажити Державну податкову службу за допомогою законопроєкту № 9243. Третя – визначити чіткі показники ефективної роботи (КРІ) для ДПС, ДМС, БЕБ та їх законодавчо закріпити.

«Має бути більш посилений підхід Державної податкової служби до тих, хто ухиляється від сплати податків. Але мають бути чіткі KPI і до роботи ДПС, – заявив фахівець Економічної експертної платформи Мирослав Лаба. – ВРУ та ДПС визначили критерії добросовісності платників податків. На нашу думку, мають бути і критерії роботи для ДПС, які б оцінювали ефективність її роботи не за фактом виконання плану доходів, а за податковими розривами, коли ми бачили б у динаміці, скільки залишилось поза бюджетом, скільки податків залишились незібраними».

Впровадження аналітичної системи СОД РРО та ризик-орієнтованого підходу при плануванні перевірок – це четверта рекомендація.

Важливо також забезпечити публічність даних про обсяги легальних продажів, наданих послуг за найбільш уразливими групами товарів та послуг. «Сьогодні на сайті податкової ми бачимо лише загальні виторги через РРО, з загальною сумою по тютюнових виробах, паливу, алкогольній продукції. Якщо б ці виторги були і по торговим мережам, по ювелірці, ліках і по окремим категоріям – бензин, дизпаливо, газ, тобто з більшою деталізацією – це б давало фахівцям більше можливостей для аналітики і публічності, відповідно – швидшого і ефективнішого реагування всіх служб, а не тільки податкової», – вважає Мирослав Лаба.

Шоста рекомендація – запровадження економічних стимулів для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків та інших фінансових механізмів стимулювання покупця).

Ще одна, сьома, рекомендація – це посилення тиску на тіньову економіку шляхом збільшення розміру штрафних санкцій за нелегальну торгівлю підакцизними товарами, створення бібліотеки еталонних зразків готової тютюнової продукції, покарання осіб, винних у несплаті податків.

«Зараз ми часто бачимо, що штраф 3-4 тис. грн не зупиняє тіньовиків, і має бути більша відповідальність, тому що втрати від тіньового ринку достатньо вагомі. За минулий рік по ринку акцизних товарів було донараховано близько 2 млрд грн, тоді як загальні втрати від сірих схем – 24 млрд грн. Таким чином податкова покарала тіньовий ринок на 10% від суми, яку вони вивели з-під оподаткування», – констатує експерт.

І остання, але не менш важлива рекомендація – це системна робота ТСК з питань економічної безпеки та податкового парламентського комітету з метою посилення контролю за роботою правоохоронних та контролюючих органів в частині обігу підакцизних товарів та інших ризикових груп товарів.

«Фактично єдиний центр, який на сьогодні координує і впливає на зменшення тіньового ринку, – це комітет Верховної Ради і ТСК. Для нас було дивним, що Кабмін ліквідував міжвідомчу робочу групу, яка займалась детенізацією, в березні цього року», – зазначив Мирослав Лаба.

Заступник голови Державної податкової служби Євген Сокур зазначив, що вони розглянуть можливість публікації більш агрегованих галузевих даних для їх аналізу аналітиками ринку.

Тоді як заступник начальника управління – начальник 2-го відділу департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Іван Писарчук повідомив про роботу Нацполіції у напрямку боротьби з чорними схемами, навів низку практичних кейсів та підтримав ідею збільшення відповідальності тіньового бізнесу. «Що більшою буде санкція статті, то менше люди будуть цим займатися», – заявив він.