Як пише Financial Times, хоч жодних рішень ще не ухвалено, а питання залишається предметом гарячих дискусій у Європі, зазначається, що прискорення роботи над конфіскацією російських активів для України підкреслює її зростаючу важливість для Заходу, передає Європейська правда.

За словами співрозмовників видання, цю тему обговорювали цього місяця як міністри фінансів G7, так і їхні заступники.

США, за підтримки Великої Британії, Японії та Канади, запропонували продовжити підготовчу роботу, щоб варіанти були готові до потенційної зустрічі лідерів G7 орієнтовно 24 лютого – на другу річницю російського вторгнення.

Три робочі групи, запропоновані Вашингтоном, вивчатимуть юридичні питання, пов'язані з конфіскацією; методи застосування такої політики та пом'якшення ризиків; а також варіанти того, як найкраще спрямувати підтримку Україні.

Німеччина, Франція, Італія та ЄС висловили певні застереження, а також необхідність ретельно оцінити законність конфіскації активів Москви, перш ніж приймати рішення. Кілька європейських міністрів також наголосили на необхідності збереження високого рівня секретності цієї роботи.

У західних столицях розглядаються різні варіанти, починаючи від прямої конфіскації і витрачання активів російського центрального банку, до отримання доходів від заморожених активів або використання їх як застави для отримання кредитів.

ЄС поки що не вдається до арешту самих російських активів, натомість вивчає способи вилучення прибутків, отриманих фінансовими установами, такими як Euroclear, де зберігаються суверенні активи на суму 191 млрд євро.

Досі Вашингтон публічно не підтримував арешт російських активів. Але цього року США в приватному порядку розповсюдили в рамках G7 дискусійний документ, в якому припускають, що арешт заморожених активів Москви був би законним як "контрзахід, що спонукає Росію припинити агресію".

Але Європа, де знаходиться більшість активів, налаштована набагато обережніше, побоюючись можливих наслідків для фінансової стабільності, а також дій у відповідь з боку Росії.

Італія, яка перебирає на себе головування в G7 у 2024 році, є однією з тих, хто занепокоєний потенційною відплатою своїм компаніям, що працюють в Росії, чим Москва вже погрожувала. Росія також попередила, що припинить дипломатичні відносини зі США у відповідь на будь-яку конфіскацію активів.

ЄС, Велика Британія та Франція також підкреслили, що ці гроші не будуть легкодоступними і недостатніми для покриття потреб України у відновленні, і що арешт активів не повинен відбуватися за рахунок надання фінансової підтримки Києву у 2024 році.

За останні два роки G7 змогла кілька разів подолати розбіжності між своїми членами щодо економічних заходів проти Росії, в тому числі щодо початкового широкого пакету санкцій, а також щодо встановлення верхньої межі ціни на російську нафту.

Раніше ЗМІ писали, що країни "Великої сімки" активізували переговори щодо конфіскації російських активів, заморожених після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Це може бути повʼязано з тим, що ЄС поки що не вирішив питання про виділення Україні 50 млрд євро, а Конгрес США зволікає з ухваленням пакета допомоги Києву на $61 млрд.

Як повідомлялося, Єврокомісія 12 грудня представила пропозицію законодавчого акта про використання для відновлення України доходів від заморожених російських активів, це рішення ще має затвердити Європейська рада.

За оцінками Єврокомісії, це принесе до 3 млрд євро на рік, або 15 млрд євро в період з 2023 по 2027 рік, писало видання FT із посиланням на джерела. Сума залежатиме від відсоткових ставок протягом цього періоду.