Про це повідомляє Bloomberg.

Згідно з умовами угоди, Тайвань зобов’язався закупити в США скраплений природний газ і сиру нафту на суму понад $44 млрд, а також відкрити свій ринок для американських товарів, зокрема яловичини, молочних продуктів, свинини, пшениці, медичних виробів та автомобілів.

Тайвань також зобов’язався придбати американські цивільні літаки та запчастини на суму близько $15 млрд і інвестувати приблизно $25 млрд в енергетичне обладнання до 2029 року.

Підписання формалізувало угоду, оголошену Вашингтоном і Тайбеєм у січні, яка знижує тарифи на товари з самоврядного острова з 20% до 15%. Винятки передбачені для деяких фармацевтичних препаратів, чіпів та смартфонів ‒ ці категорії адміністрація президента Дональда Трампа вивчає на предмет можливого запровадження майбутніх мит.

"Угода про взаємну торгівлю з Тайванем усуне бар’єри, які стояли перед експортом США до Тайваню, розширюючи можливості для американських фермерів, власників ранчо, рибалок, робітників, малого бізнесу та виробників", ‒ заявив торговий представник США Джеймісон Грір.

Водночас залишається невизначеність щодо обіцянки Тайваню надати фінансування та інвестиції для виробництва мікросхем у США. У документі бракує суттєвих деталей щодо цього питання.

Натомість тайванським компаніям дозволять постачати до США певну кількість напівпровідникових мікросхем без сплати мита, доки американські виробничі потужності нарощуються.

США також заявили, що розширять інвестиції в ключові тайванські галузі промисловості, зокрема напівпровідники, штучний інтелект, оборону та біотехнології.

Як повідомлялося, Тайвань рішуче відкидає ідею перенесення 40% потужностей з виробництва напівпровідників до США, назвавши це "неможливим".

Віце-прем’єр-міністр і головний переговорник з тарифних питань Чен Лі-чіун підкреслила, що тайванська екосистема виробництва мікрочипів формувалася десятиліттями і не підлягає перенесенню.

Вона зазначила, що Тайвань продовжуватиме розвивати свої виробничі потужності на острові, водночас готовий розширювати присутність у США через інвестиції та сприяння розвитку американської напівпровідникової інфраструктури.