Таке право визначено законом «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи», повідомляє Національний банк.

Проте, долучаючись до такої діяльності, за умови відповідності вимогам, встановленим у статті 29 закону про транзит, страховикам слід звернути увагу на кілька важливих аспектів:

1) Отримання статусу фінансового гаранта можливе після внесення страховика до реєстру фінансових гарантів, який ведеться Державною митною службою.

2) страховики повинні здійснювати діяльність на підставі ліцензії добровільного страхування відповідальності перед третіми особами.

3) Договори страхування мають відповідати вимогам закону про транзит та умовам надання фінансових гарантій. Такі договори укладаються страховиками на підставі правил страхування, умовами яких передбачено страхування відповідних ризиків.

4) Страхові резерви мають бути сформовані в обсязі 75% від нарахованих страхових премій за кожним укладеним відповідно до закону про транзит договором страхування, який діє на дату формування відповідних страхових резервів. Ця умова також є обов’язковою для виконання страховою компанією функцій фінансового гаранта.