На засіданні КМП 16 червня були присутні: голова НБУ Кирило Шевченко, його перша заступниця Катерина Рожкова, заступники – Юрій Гелетій, Ярослав Матузка, Дмитро Сологуб, Олексій Шабан, директор департаменту фінансової стабільності Віталій Ваврищук, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський, директор департаменту відкритих ринків Олексій Лупін, директор департаменту статистики та звітності Юрій Половньов.

Троє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 8%, а семеро членів висловилися за збереження облікової ставки 7,5%.

Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова повідомила, що була однією з трьох, хто пропонував підвищити облікову ставку. «На мою думку, збереження облікової ставки незмінною може погіршити інфляційні очікування», – зазначила вона.

Таке ж рішення підтримав і заступник голови НБУ Дмитро Сологуб: «Я голосував за підвищення ставки оскільки вважаю, що незважаючи на здебільшого транзитивну природу поточного інфляційного шоку, монетарна політика залишається достатньо м’якою на тлі стійкого відновлення економіки після коронакризи».

Один із учасників дискусії зауважив, що монетарна політика Нацбанку досі залишається стимулюючою, зокрема ключова ставка є значно нижчою за свій нейтральний рівень. Водночас економіка вже відновлюється і є потреба в стримуванні інфляції. Це вказує на необхідність відповідної та послідовної реакції НБУ в бік нормалізації монетарної політики.

Кілька учасників дискусії поставили під сумнів швидкоплинність поточного інфляційного шоку. Після рецесії зазвичай відбувається прискорене відновлення в розвинених країнах, що матиме безпосередні наслідки для ситуації в Україні. З огляду на світові тенденції Нацбанку може бути складно повернути інфляцію до цілі на горизонті монетарної політики (9-18 місяців).

Деякі члени КМП погодилися, що в умовах суттєвого посилення інфляційного тиску та тривалої невизначеності в перемовинах з МВФ підвищення облікової ставки є логічним і послідовним кроком. Натомість приплив портфельних інвестицій нерезидентів, що сприяє зміцненню гривні, може бути короткостроковим.

За словами одного з учасників дискусії, крім тимчасових проінфляційних факторів, в Україні зберігається також і стійкий споживчий попит. На його думку, можна очікувати певний позитивний ефект від ревальвації гривні, проте аргументувати збереження ставки такими очікуваннями неправильно. Він додав, що попередні зміни облікової ставки ще не повністю відобразилися в ринкових ставках. Еластичність останніх могла знизитися, зокрема, через тривалий період дезінфляції. Проте монетарна трансмісія завжди працює з часовим лагом – зниження ставок за депозитами вже призупинилося, а наступними місяцями має розпочатися зворотний рух.

Кілька учасників дискусії погодилися, що ймовірне прискорення інфляції до двознакових величин, спричинене навіть виключно тимчасовими чинниками, загрожує нелінійним розбалансуванням очікувань.

При цьому семеро членів КМП висловилися за збереження облікової ставки на рівні 7,5%.

Вони погодилися, що проінфляційні ризики з часу останнього монетарного рішення посилилися. Втім поточне рішення має враховувати, що значний вплив на травневе прискорення інфляції мали чинники пропозиції переважно короткострокового характеру.

Різке подорожчання окремих складових споживчого набору, на кшталт газу чи олії, не має автоматично призводити до монетарної реакції з боку НБУ. Тим паче, що вже восени очікується сповільнення інфляції через поступове вичерпання ефекту низької бази порівняння та кращі врожаї.

Позитивом також є певна стабілізація інфляційних очікувань громадян і бізнесу останніми місяцями. Надалі поліпшенню очікувань сприятиме також ефект від зміцнення гривні та поступове вичерпання психологічного ефекту від підвищення цін, яке вже відбулося.

Кілька учасників дискусії звернули увагу на інертність ринкових ставок після двох підвищень облікової ставки та зауважили, що зараз логічніше підсилити трансмісію через згортання антикризових заходів, зокрема довгострокового рефінансування.

Натомість можливий перегляд ставки краще відтермінувати на липень, коли з’являться новий макроекономічний прогноз та більша визначеність щодо динаміки світових товарних та фінансових ринків.

Ще один учасник дискусії звернув увагу на нетиповий характер нового економічного циклу у світі. Цей цикл характеризується значними шоками пропозиції, переважно директивного походження, низькими ставками і обмеженою спроможністю центральних банків впливати на інфляційні процеси. Можна реагувати на ці чинники інфляції підвищенням ставки, пригнічуючи попит до нового рівня пропозиції. Утім, в умовах інертності процентного каналу монетарної трансмісії стримати інфляцію може допомогти курсовий канал. Саме тому, на його думку, важливо продовжувати дотримуватися режиму гнучкого курсоутворення, й надалі, якщо пропозиція валюти переважатиме попит, не стримувати помірну ревальвацію в умовах нарощування експортних продажів і пожвавлення інтересу інвесторів до ОВДП.

Під час обговорення прогнозної траєкторії облікової ставки думки членів КМП розділилися навпіл.

На думку п'ятьох учасників дискусії, Нацбанку доведеться надалі підвищувати облікову ставку в цьому році, щоб забезпечити повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році. Натомість інша половина учасників не виключає, що попередні підвищення облікової ставки та згортання антикризових монетарних заходів можуть виявитися достатніми для послаблення інфляційного тиску.

З 17 червня Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 7,5%.