«Взяла на себе відповідальність санкціонувати ще 3 підозри колишнім посадовим особам ПриватБанку», - написала вона.

Венедіктова зазначила, що екскерівництво банку підозрюють у нанесенні збитків у 8 млрд грн.

Генпрокурор нагадала, що справа стосується розтрати коштів банку перед його націоналізацією. За її словами, топпосадовці ПриватБанку добре розуміли, що втратять контроль над коштами банку у 2016 році напередодні його націоналізації.

«В результаті виникнення злочинного плану, суть якого зводилася до розтрати коштів банку, посадові особи ПриватБанку прийняли рішення про незаконне списання грошових зобов'язань іноземних товариств перед банком і за рахунок коштів цього ж банку. Технічно керівництвом у цьому випадку було прийнято рішення про заміну боржника: замість вищезгаданих іноземних товариств віддавати борги ПриватБанку тепер повинна була пов'язана з банком фірма Claresholm Marketing LTD», - пише генпрокурор.

За її словами, слідство має усі необхідні докази – «від підписання документів минулими датами до внесення фіктивних даних у бухгалтерську документацію».

Венедіктова також нагадала про раніше оголошені підозри трьом екскерівникам ПриватБанку, зокрема назвала пов’язану з банком страхову компанію – «Інгосстрах».

За даними НАБУ, зазначена схема є другим епізодом злочинної діяльності екстопменеджменту ПриватБанку.

22 лютого генпрокурор Ірина Венедиктова підписала повідомлення про підозру трьом колишнім високопосадовцям ПриватБанку у розтраті майже 137 млн грн на користь страхової компанії, пов'язаної з кінцевими бенефіціарами банку.

Зокрема повідомлено підозру ексголові банку Олександру Дубілету, експершому заступнику голови ПриватБанку Володимиру Яценку та начальниці департаменту фінансового менеджменту Олені Бичихиній, яка одночасно займала посаду першої заступниці голови правління пов’язаної з банком страхової компанії.

При цьому ексголові та посадовиці ПриватБанку повідомлення про підозру надіслані поштою, оскільки місцезнаходження підозрюваних не встановлені.

Яценко намагався втекти з Україні на приватному літаку у Відень, однак завдяки діям НАБУ літак примусово посадили в аеропорту «Бориспіль», де його було затримано.

25 лютого ВАКС арештував Яценка на два місяці з альтернативою внесення 52,2 млн грн застави. У той же день Яценко вийшов під заставу у понад 52 млн грн.

12 березня ВАКС відмовив Яценку в апеляції на рішення про арешт з альтернативою внесення застави у 52,21 млн грн.

ВАКС також арештував $3 млн на рахунках і майно, а саме житлові будинки, земельні ділянки, транспортні засоби Яценка.