Європейські лідери обговорять це питання додатково через три тижні, щоб спробувати врегулювати юридичні аспекти запропонованої схеми, повідомляє Reuters.

"Ми обговорили можливість кращого використання знерухомлених російських активів. Ми продовжимо це обговорення на нашому наступному засіданні Європейської ради в жовтні", – сказав голова засідання Антоніо Коста, маючи на увазі наступний саміт ЄС, запланований на 23-24 жовтня.

Пропозиція Єврокомісії передбачає використання заморожених коштів центробанку РФ для надання кредитів Україні, які будуть повернуті після сплати Росією репарацій за завдану війною шкоду. Це дозволило б використати ці кошти для України вже у 2026-2027 роках.

Основне юридичне занепокоєння полягає в тому, що згідно з міжнародним правом суверенні активи не можуть бути конфісковані, тому під час організації позики ЄС повинен буде знайти спосіб задовольнити претензії Москви на активи свого центрального банку.

Крім того, позика Україні має бути гарантована урядами ЄС. Це викликає два питання: скільки гарантуватиме кожен уряд і хто отримає вигоду від закупівель зброї для України, здійснених за рахунок позики.

Бельгія, де знаходиться більшість заморожених активів, наполягає на тому, що їй знадобляться вагомі гарантії ЄС на випадок, якщо російські активи доведеться раптово повернути. Франція та Люксембург підтримують цю точку зору.

Крім того, Франція закликає залучити до гарантування позики інші країни G7 – США, Канаду, Японію та Велику Британію, а також купувати зброю не лише в США, але й у Європі.

Прем'єр-міністр Люксембургу Люк Фріден заявив, що до запропонованого Єврокомісією плану залишається багато запитань.

"Я думаю, що це складне юридичне питання. Не можна так легко захопити активи, що належать іншій державі. Зараз на столі є й інші пропозиції, але вони також викликають цілу низку питань. Я хотів би спочатку отримати відповіді на ці питання. Серед іншого, як буде повернуто таку позику? Що станеться, якщо Росія не поверне ці репарації за мирним договором?" – сказав він.

Прем'єр-міністр Нідерландів Дік Схоф заявив, що пропозицію слід серйозно розглянути за умови покриття юридичних та фінансових ризиків.

Водночас пропозицію Єврокомісії рішуче підтримали прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що виконавчий орган ЄС розробить детальніший план та переконається, що висловлені лідерами країн ЄС занепокоєння будуть враховані.

Як повідомлялось, за даними Reuters, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130 мільярдів євро.

Загалом наразі у Euroclear накопичилось 175 мільярдів євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 у розмірі 45 мільярдів євро ($50 мільярдів), узгоджену минулого року.

Нагадаємо, раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС не планує конфісковувати заморожені російські активи, натомість їх можуть використати у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів", але цей механізм ще потрібно розробити.

За її словами, ризики за такими репараційними кредитами країни ЄС мають нести колективно. Планується, що Україна повертатиме такі кредити у майбутньому, але лише після того, як Росія сплатить репарації.