Надалі транші виплачуватимуться за результатами щоквартальних переглядів програми.

Загалом в 2023 році Україна має отримати від МВФ три транші на загальну суму 3,3 млрд СПЗ – $4,5 млрд. Тобто наступні два транші мають бути по $900 млн.

Про це повідомили в НБУ після рішення ради виконавчих директорів МВФ 31 березня про затвердження чотирирічної програми для України Механізм розширеного фінансування (The Extended Fund Facility; EFF) обсягом 11,6 млрд спеціальних прав запозичень – $15,6 млрд.

Ця програма є частиною загального пакета підтримки України міжнародними партнерами на суму $115 млрд.

Ключовою метою нової програми з МВФ є підтримання фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності в умовах надзвичайно високого рівня невизначеності, відновлення боргової стійкості в перспективі як за базовим, так і за песимістичним сценаріями.

Програма також спрямована на просування реформ та зміцнення інституцій з метою стимулювання сталого довгострокового економічного зростання на тлі післявоєнної відбудови та набуття Україною членства в ЄС.

З огляду на надзвичайно високий рівень невизначеності, спричинений війною росії проти України, програма EFF реалізовуватиметься у два етапи.

На першому етапі програми зусилля спрямуватиметься на збереження макроекономічної та фінансової стабільності в умовах війни, щоб зміцнити потенціал України на її шляху до перемоги.

На першому етапі, що запланований на 2023-24 роки, увага буде зосереджена на впровадженні надійного бюджету на 2023 рік та збільшенні мобілізації доходів, у тому числі шляхом уникнення заходів, які можуть зменшити податкові надходження.

Водночас, уряд України зобов’язується підтримувати та продовжувати реформи щодо зміцнення системи управління та боротьби з корупцією, у тому числі шляхом внесення змін до законодавства.

Монетарна політика фокусуватиметься на забезпеченні стійкого зниження інфляції та стабільності обмінного курсу, ураховуючи необхідність збереження достатнього рівня міжнародних резервів. Коли сформуються необхідні передумови, НБУ розпочне поступовий перехід до більш гнучкого обмінного курсу, пом’якшить валютні обмеження та повернеться до інфляційного таргетування. Подальші кроки за кожним із цих напрямів базуватимуться на відповідній стратегії, розроблення якої є одним зі структурних маяків програми.

Крім того, НБУ фокусуватиме зусилля на управлінні ліквідністю, стимулюванні конкуренції між банками за строкові депозити і в такий спосіб зміцнюватиме механізм монетарної трансмісії та підвищуватиме привабливість гривневих активів, що є важливою передумовою для сталого зниження інфляції. Національний банк також здійснюватиме заходи для збереження фінансової стабільності в довгостроковій перспективі.

Зокрема, за стабілізації ситуації НБУ здійснить діагностичне обстеження банків для проведення зваженої та послідовної оцінки банківських активів. З метою кращого розуміння поточної ситуації в банківській системі та отримання інформації для визначення пріоритетів банківського нагляду НБУ проведе до кінця грудня 2023 року оцінку активів та аналіз платоспроможності тих банків, які сфокусували 90% активів всієї банківської системи.

До кінця червня 2023 року передбачається оновлення Стратегії розвитку фінансового сектору для напрацювання плану безпечного та швидкого згортання надзвичайних заходів з одночасним відновленням бухгалтерських та пруденційних норм. Стратегія визначатиме майбутні пріоритети фінансової системи, зокрема для державних установ.

Ключові елементи цієї стратегії включатимуть скоординовані кроки для безпечного згортання надзвичайних заходів; діагностику для кількісної оцінки вартості банківських активів та пріоритетів урегулювання непрацюючих кредитів; механізми безпечного вирішення будь-яких потенційних вразливостей; пріоритетний план дій для моніторингу та вирішення проблеми високого рівня непрацюючих кредитів; належно розроблені плани на випадок непередбачуваних обставин для реагування на потенційні майбутні потрясіння; пріоритетне перенесення банківських норм ЄС; механізми координації дій між ключовими стейкхолдерами.

Крім того, НБУ й надалі докладатиме зусиль для зміцнення банківського регулювання та нагляду, наближаючи українські регуляції до законодавства (Acquis) ЄС, та оперативно перейде до застосування ризик-орієнтованого підходу в банківському нагляді.

На другому, повоєнному, етапі програми фокус зміститься на амбітніші структурні реформи для зміцнення макроекономічної та фінансової стабільності, підтримання поствоєнної відбудови, сприяння сталому довгостроковому зростанню та прискорення вступу України до ЄС.

Передбачається, що Національний банк повернеться до довоєнної рамки монетарної політики, включаючи, зокрема, плаваючий обмінний курс і таргетування інфляції. Важливим елементом програми є підтримання фінансової незалежності НБУ та відсутність емісійного фінансування державного бюджету.

Буде зосереджено увагу на впровадженні суттєвих структурних реформ у фіскальній політиці для стабілізації середньострокових надходжень шляхом впровадження стратегії національних доходів, а також започаткування управління державними фінансами та запровадження реформ управління державними інвестиціями, які допоможуть у процесі післявоєнної реконструкції. Для підтримки післявоєнних реформ, необхідно покращити конкуренцію у енергетичному секторі, одночасно зменшуючи квазіфіскальні зобов’язання.

Програмою визначено, що бюджетний дефіцит має повністю фінансуватися надходженнями від міжнародних партнерів і залученнями уряду на внутрішньому ринку. Навіть у разі виникнення несподіваних критичних потреб у фінансуванні або затримки зовнішніх виплат передбачається вжиття додаткових заходів, таких як використання надлишкових коштів на депозитах уряду та запозичення додаткових коштів на ринку державного боргу перед поверненням до емісійного фінансування як опції останньої надії.