Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу інституту.

Частка ЄС у загальній структурі українського агроекспорту у І півріччі цього року становила 44%.

За перші 6 місяців 2023 року країни Азії закупили українського продовольства на $3,755 млрд, що на 5% більше, ніж за відповідний період 2022-го. Частка Азії за цей період становила приблизно 32% від загального експорту аграрної продукції.

Обсяги експорту до країн Африки становили близько $684 млн. Частка цього регіону склала 6% від загального експорту аграрної продукції з України.

Пугачов додав, що експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2023 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у $10,221 млрд на 16% і склав $11,847 млрд.

Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони – країни Європейського Союзу, Азії та Африки. У І півріччі 2023 року їх сумарна частка становила майже 82% вартості українського експорту сільгосппродукції.

За словами Пугачова, рейтинг країн-імпортерів вітчизняної агропродукції знову очолив Китай, здійснивши закупівлі на $1,428 млрд і займаючи в географічній структурі нашого аграрного експорту 12,1%.

Румунія, як і торік, посідає друге місце в списку. За шість місяців вона імпортувала з України продукції на $1,279 млрд. У січні-червні 2023 року частка Румунії у вітчизняному експорті агропродукції становила 10,8%.

Туреччина, яка за обсягами закупівель українського продовольства традиційно входить до першої трійки, імпортувала агропродукції на $1,227 млрд, тобто 10,4% від загальної вартості.

Значну виручку українські експортери отримали також з Польщі ($824 млн), Іспанії ($632 млн), Нідерландів ($546 млн), Італії ($425 млн), Єгипту ($402 млн), Угорщини ($319 млн) та Німеччини ($237 млн).

Пугачов зауважив, що сумарно ці 10 країн забезпечили Україні 62% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2023 року.

Визначальними групами продукції в товарній структурі аграрного експорту України, як і раніше, виступають зернові культури ($5,316 млрд), олії та жири ($2,85 млрд), насіння і плоди олійних ($1,123 млрд), залишки і відходи харчової промисловості ($681 млн), м’ясо та субпродукти ($439 млн).

Разом вони забезпечили майже 88% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу. При цьому у 2023 році збільшуються кількісні показники експорту всіх перерахованих позицій, тоді як у грошовому виразі зростання не стосується лише м’ясопродуктів.

Науковець підкреслив, що при зростанні у І півріччі 2023 року показників зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією існує низка факторів, які здатні негативно вплинути на неї в подальшому. Зокрема, підсумковий експорт залежатиме від функціонування «зернового коридору» та повноти використання альтернативних логістичних шляхів, тривалості обмежень на українську продукцію та загрозу їх розширення на інші товари.

Навіть при сприятливому вирішенні цих проблем для України матиме місце високий ступінь невизначеності, прямо викликаний війною, у тому числі перебіг бойових дій та терористичні обстріли інфраструктурних об’єктів, а також кон’юнктура світових ринків, яка складеться у ІІ півріччі поточного року після початку нового маркетингового сезону для багатьох важливих сировинних продуктів і товарів з доданою вартістю.