Про це пише Reuters, посилаючись на копію так званої "білої книги" – документа, який готують до передачі європейським партнерам.

Зокрема, йдеться про арешт активів, запровадження вторинних санкцій проти покупців російської нафти, а також про зміну механізму ухвалення санкційних рішень у межах ЄС.

У документі, який містить понад 40 сторінок пропозицій, наголошується на необхідності посилення самостійної санкційної політики Євросоюзу на тлі невизначеності в діях адміністрації президента США Дональда Трампа.

Зокрема, Україна закликає ЄС ухвалити нормативні акти, що дадуть змогу оперативно конфісковувати активи підсанкційних фізичних і юридичних осіб та передавати їх нашій країні.

Київ також пропонує запровадити вторинні санкції проти компаній за межами ЄС, які беруть участь у торгівлі російською нафтою чи допомагають кремлю обходити чинні обмеження. Серед потенційних об’єктів – компанії з Китаю та Індії, які є найбільшими покупцями енергоносіїв з рф.

Крім того, пропонується перейти до ухвалення рішень у санкційній сфері за принципом кваліфікованої більшості, а не одностайності. Це дасть змогу уникнути блокування рішень з боку окремих держав ЄС.

Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп за результатами телефонної розмови з президентом росії володимиром путіним 19 травня заявив, що не посилює санкції щодо росії, щоб не перешкоджати врегулюванню війни в Україні.

Натомість 20 травня Європейський Союз схвалив вже сімнадцятий пакет санкцій проти Росії у відповідь на її агресію проти України. Він передбачає запровадження обмежувальних заходів щодо 189 танкерів "тіньового флоту" рф. Також під удар потрапили 45 російських компаній та фізичних осіб, які постачають російській армії безпілотники, зброю, боєприпаси, військову техніку, критично важливі компоненти та логістичну підтримку.