Документ передбачає запуск національної системи обліку та обігу таких скорочень, а також створення й функціонування Національного вуглецевого реєстру, повідомляє Мінекономіки.

Цей інструмент має забезпечити прозорий облік кліматичних операцій і стати базою для участі України в міжнародних вуглецевих ринках.

Уряд очікує, що впровадження механізмів статті 6 дозволить залучати додаткові інвестиції в низьковуглецеві технології, модернізацію промисловості та проєкти зеленого відновлення. Йдеться про розширення фінансування енергетичних реформ, розвитку відновлюваної енергетики, модернізації теплопостачання, транспорту та систем управління відходами.

Постанова також закріплює правову базу для реалізації вже укладених міжнародних кліматичних домовленостей України, зокрема зі Швейцарією та Японією, і створює можливості для нових партнерств у сфері скорочення викидів.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Краснолуцький зазначив: «Ми створюємо необхідну правову та інституційну основу для участі України у міжнародних вуглецевих ринках. Це відкриває нові можливості для залучення кліматичного фінансування, реалізації інвестиційних проєктів та модернізації економіки із застосуванням найкращих міжнародних кліматичних практик».

 Паризька угода — міжнародний кліматичний договір, ухвалений у 2015 році в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Україна ратифікувала його у 2016 році та зобов’язалася скорочувати викиди парникових газів, підвищувати стійкість до змін клімату та впроваджувати низьковуглецевий розвиток.

Стаття 6 угоди передбачає міжнародне співробітництво у сфері скорочення викидів, зокрема спільні проєкти декарбонізації та торгівлю скороченнями, що дозволяє країнам досягати кліматичних цілей із залученням інвестицій та підвищенням економічної ефективності.