Водночас через логістичні проблеми в Чорному та Азовському морях американське відомство знизило прогноз експорту української пшениці та очікує значного накопичення запасів зерна.

Прогноз виробництва пшениці в Україні підвищено до 25,4 млн тонн проти 24 млн тонн у липневій оцінці. Водночас очікування експорту знижено з 14,5 млн до 13,5 млн тонн.

Через скорочення експорту USDA більш ніж удвічі підвищило прогноз кінцевих запасів пшениці в Україні — з 2,53 млн до 4,8 млн тонн. Для порівняння, за підсумками 2025/26 маркетингового року запаси оцінюються у 2 млн тонн.

Внутрішнє використання пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році прогнозується на рівні 9,2 млн тонн, з яких 4,2 млн тонн припадатиме на кормове споживання.

Ситуація з кукурудзою схожа. USDA підвищило прогноз її виробництва в Україні з 30 млн до 31,8 млн тонн, пояснюючи це сприятливими умовами для вирощування. Водночас прогноз експорту залишився на рівні 22 млн тонн, тоді як кінцеві запаси різко зросли — з 2,06 млн до 4,86 млн тонн.

USDA зазначає, що обмеження експортних можливостей України впливають і на світову торгівлю. Зокрема, частина зростання прогнозу експорту кукурудзи зі США пов'язана зі стримуванням українських поставок.

У серпневому прогнозі USDA також підвищило оцінку виробництва ячменю в Україні. Загальне збільшення виробництва кормових зернових в іноземних країнах американське відомство пов'язує, зокрема, з вищими прогнозами для росії, України та Замбії.

Водночас прогноз виробництва сої в Україні знижено через менші заявлені площі посіву. Скорочення українського експорту сої при цьому компенсується збільшенням поставок з Аргентини, тому глобальний прогноз експорту сої не змінився.

Основною причиною перегляду прогнозів для України USDA називає посилення конфлікту між росією та Україною в акваторії Чорного та Азовського морів. Це створює логістичні перебої та обмежує можливості експорту українського зерна й олійних культур.

Таким чином, серпневий прогноз USDA передбачає вищий урожай, але менший експортний потенціал України. Частина виробленого зерна, яка через логістичні обмеження не буде вивезена на зовнішні ринки, залишатиметься в країні та збільшуватиме кінцеві запаси.