Про це голова НБУ Андрій Пишний заявив під час обговорення, організованого ЦЕС 22 лютого, передає Інтерфакс-Україна.

"Ми оцінили певний короткостроковий фіскальний ефект навантаження, насамперед, на країни ЄС десь на рівні 30-37 млрд євро. Сума досить вагома, але загалом близько 0,2-0,23% ВВП ЄС, це короткостроковий ефект. У довгостроковій перспективі присутність українців на ринках ЄС як трудовому, так і споживчому, в результаті матиме, за нашими підрахунками та дослідженнями, я сподіваюся, позитивний ефект", – сказав голова НБУ.

За словами Пишного, присутність українців у країнах Європи певною мірою компенсувала ризики рецесії, а в деяких країнах, можливо, навіть дозволила її уникнути.

Крім того, присутність українців стимулювала споживчі ринки, компенсувала нестачу, відсутність достатнього покриття працересурним потенціалом тих потреб, які виникають у ЄС.

"Відбувається поступова асиміляція наших громадян. Вони демонструють здебільшого абсолютно унікальні здібності для того, щоб всюди будувати своє ефективне середовище та приносити суспільству користь. Тому Європейський центральний банк не дарма оцінює, що коефіцієнт участі в робочій силі українських вимушених мігрантів становитиме від 20% до 55% у середньостроковій перспективі", – додав Пишній.

За даними НБУ, робоча сила єврозони збільшилася завдяки участі українців на 0,2-0,8% в абсолютних цифрах, що становить від 300 тис. до 1,3 млн осіб.

Нагадаємо, НБУ звернувся до Міністерства фінансів України та керівництва державних банків з пропозицією запровадити мораторій на скорочення мережі відділень державних банків під час війни.