Попередні розрахунки навела голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Вона зазначила, що це попередня внутрішня аналітика НАБУ, адже банки не знають, скільки заставного майна зруйновано, а скільки вціліло на непідконтрольних територіях. Також нема розуміння, скільки заставного майна ще буде зруйновано під час бойових дій і терористичних атак росії.

Крім того, заявки щодо зруйнованого майна подаватимуть протягом 90 днів після завершення воєнного стану.

«За інформацією, яку надали НАБУ одинадцять банків, серед яких одні з найбільших у країні, кредити, що потенційно підпадають під анулювання, становлять: за житло – 836 млн 731 тис. грн, за автомобілі – 47 млн 100 тис. грн. Однак загальний обсяг втрат може суттєво відрізнятися від наведених цифр», – каже вона.

Йдеться не тільки про те, що це дані лише 11 банків із діючих 66 банків, але й в тому, що навіть у цих 11 банків ці суми це не суми втраченої чи пошкодженої іпотеки та заставних автомобілів, а сукупний обсяг таких кредитів, частина застави за якими навіть на непідконтрольних окупованих територіях може бути вцілілою.

У грудні 2022 року Нацбанк у фінансовому звіті зазначав, що ризики руйнування заставного майна після звільнення кількох окупованих областей знизилися. Частка іпотечних кредитів, заставне майно за якими розташоване на охоплених війною територіях, знизилася до 4% загального обсягу виданої за попередні два роки іпотеки. Це вчетверо менше, ніж було в момент найбільшого охоплення територій російською окупацією.

Влада ще в червні 2022 року почала пропонувати свої варіанти вирішення проблеми – від покриття збитків війни за рахунок банків до очікування відшкодування від рф (читайте «Що робити з кредитами на знищені житло та автомобілі»).

Верховна Рада 1 грудня 2022 року ухвалила у другому читанні законопроєкт №7441-1 щодо списання кредитів на житло та авто, яке було пошкоджено або зруйновано під час війни.

Цей закон набрав чинності 29 грудня 2022 року, а був введений в дію 28 січня 2023 року.