Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

"На 1 липня серед 65 банків нормативи адекватності регулятивного і основного капіталу (H2, Н3) виконували всі банки, окрім Укрексіму", - зазначив він.

Показник Н2 показує співвідношення регулятивного капіталу (H3 – основного капіталу) до суми вартості всіх активів і позабалансових зобов’язань, зважених і згрупованих залежно від кредитного ризику.

"Це основні показники, які демонструють здатність банку розраховуватись за своїми зобов’язаннями за рахунок власного капіталу. H2 має бути не менше 10%, H3 – 7%", - зазначив Гетманцев.

Показники достатності капіталу Укрексімбанку Гетманцев назвав "принаймні стабільними": з початку року норматив H2 трохи покращився з 7,7% до 7,8% і по H3 - з 3,8% до 3,9%. Банк залишається прибутковим (із фінансовим результатом за підсумками перших 5 місяців у сумі 1,54 млрд.грн.).

"Утім, остаточні висновки достатності регулятивного й основного капіталу як щодо Укрексіму, так і всіх інших банків, будуть зрозумілі на кінець цього року за підсумками стрес-тестів 20 найбільших банків. Принаймні, у НБУ нещодавно публічно визнали можливу потребу у докапіталізації державного Укрексімбанку", - зазначив він.

Серед державних банків (без врахування націоналізованого – насправді ні – Першого інвестиційного банку) найбільший норматив мав ПриватБанк (28,3% і 14,2% відповідно).

Серед системно важливих банків, найбільший норматив H2 (59,6%) і Н3 (32,3%) мав Укрсіббанк.

Сенс Банк, проти власників якого було застосовано санкції у зв’язку з російською агресією, і який наразі очікує на рішення про націоналізацію, мав достатні показники капіталізації (11,8% і 9,1% відповідно).

По решті нормативів динаміка в банківській системі трохи поліпшилась або залишилась без змін.

"Зокрема, норматив максимального кредитного ризику на одного клієнта (H7) не виконувало 5 банків, в тому числі 2 системно важливих (Сенс банк, Укрексімбанк). За останній місяць з цієї групи порушників вийшов Креді Агріколь", - повідомив Гетманцев.

Норматив довгої відкритої валютної позиції (Л13-1, співвідношення величини перевищення обсягу вимог за іноземною валютою та банківськими металами над обсягом зобов’язань у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу), за його словами, не виконували два банки - Ощадбанк і ПриватБанк.

"Але, як неодноразово зазначалось, це давня "історія", яка тягнеться з 2018 року, коли в силу своєї системності обидва банки підписали індивідуальні плани - угоди з НБУ щодо приведення показника до нормативу", - додав Гетманцев.

Всі інші індикативи включно із нормативом великих кредитних ризиків (H8), нормативом кредитів пов’язаним особам (H9), нормативами інвестування (H11, H12) і головне - показниками ліквідності (LCR і NSFR), виконувались всіма банками.

"У цілому поточні економічні нормативи в розрізі банків свідчать, що попри триваючу війну, банківська система залишається належно капіталізованою, ліквідною і стійкою. Це створює умови для активізації кредитування в другій половині року і підтримуватиме запас міцності на випадок потреби в докапіталізації за підсумками стрес-тестів", - наголосив глава фінкомітету ВР.

Нагадаємо, у 2023 році банки прогнозують зростання кредитного портфеля в гривні на 10% і на стільки ж - у наступному.