За відповідний законопроєкт №4364 у другому читанні та цілому проголосував 241 нардеп.

Законопроєктом зокрема пропонується визначити загальні засади функціонування платіжних систем в Україні; встановити правила надання платіжних послуг та засади державного регулювання платіжного ринку.

У лютому Рада схвалила цей законопроєкт за основу. Однак пізніше до нього вирішили додати норму, яка встановлює граничний розмір ставки інтерчейндж. НБУ та провідні банки виступили категорично проти неринкового регулювання ставки інтерчейндж і винагороди за еквайринг. В результаті домовилися про поступове зниження міжбанківських комісій.

Нове регулювання платіжного ринку передбачає такі ключові зміни:

- існуватимуть 9 платіжних послуг, з яких 7 є фінансовими, а 2 – нефінансовими (послуги з ініціювання платежу та з надання відомостей з рахунків). Також буде визначене коло їх надавачів, серед яких – поштові оператори та навіть органи державної влади за певних умов. Зʼявляться нові учасники – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи – аналог небанківських фінустанов, але з розширеним переліком платіжних послуг;

- будуть установлені вимоги до авторизації надавачів платіжних послуг та запровадження, зокрема, можливості створення й діяльності малих платіжних установ зі спрощеними до них вимогами. Надавачі платіжних послуг набуватимуть статусу фінансових установ одночасно із правом надання платіжних послуг;

- небанківські фінустанови зможуть здійснювати платіжні операції без обов’язкової участі в платіжних системах;

- випускати електронні гроші та емітувати платіжні картки зможуть не лише банки, але й інші надавачі платіжних послуг, що отримали відповідну ліцензію;

- НБУ отримав право випускати цифрову валюту, а також право створення регуляторної платформи для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, функціонування якої передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їх потреб;

- запровадження «відкритого банкінгу» в платіжній інфраструктурі України. Зокрема імплементація концепції відкритого банкінгу (Open banking) стане стимулом для розвитку фінансових технологій в Україні, оскільки фінтех-компанії зможуть налагодити взаємовигідну співпрацю з банками та отримати більше можливостей для бізнесу.

- буде визначено рахунки, які зможуть відкривати надавачі платіжних послуг для виконання платіжних операцій, зокрема з’явиться можливість відкриття та ведення небанківськими надавачами платіжних послуг платіжних рахунків;

- умови надання платіжних послуг стануть прозорішими, а клієнти отримуватимуть більше інформації про них;

- приділятиметься підвищена увага захисту прав користувачів, зокрема з метою мінімізації кібершахрайства, посилиться відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків тощо;

- підвищаться вимоги до безпеки платіжних операцій, зокрема стосовно необхідності використання постачальниками платіжних послуг посиленої автентифікації користувачів у визначених випадках.

Новий документ базується на сучасних вимогах та враховуватиме норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2), Директиви з електронних грошей (EMD).

Чинний закон про платіжні системи та переказ коштів в Україні, ухвалений ще в 2001 році, застарів і не відповідає сучасним вимогам, технічним інноваціям та кращим міжнародним практикам.

НБУ вважає, що цей законопроєкт суттєво осучаснить регулювання діяльності українського платіжного ринку та переказу коштів і стане більш клієнторієнтованим.

Завдяки законопроєкту на ринок зможуть вийти нові учасники, що сприятиме зростанню здорової конкуренції, а клієнти зможуть отримати нові зручні послуги – якісніші та за вигіднішу ціну.