За даними на сайті Верховної Ради, відповідну поправку перед розглядом законопроєкту у другому читанні вніс перший заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець, а профільний парламентський комітет її підтримав, звертає увагу Інтерфакс-Україна.

"Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів повністю скасовано. Він більше не сплачуватиметься ні при подачі ювелірних виробів на таврування державним пробірним тавром, ні при продажу ювелірних виробів", – заявив Союз ювелірів України після підписання закону президентом.

Організація наголосила, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів діяв у різних формах останні 25 років, і його скасування, "безумовно, є визначною подією".

Запропоновані Мотовиловцем поправки були ідентичні нормам законопроєкту №4091 голови профільного комітету Данила Гетманцева та Олександра Сови (обидва входять до "Слуги народу", який був поданий у середині вересня 2020 року, проте відкликаний через два тижні.

У пояснювальній записці тоді йшлося, що скасування збору має підвищити рентабельність ювелірного виробництва. Водночас Гетманцев та Сова вважали, що заборона на роботу на "спрощенці" у цьому секторі з 1 січня 2022 року дозволить збільшити надходження податку на доходи фізосіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

За даними Open budget, від збору при подачі ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на таврування державним пробірним тавром до казенних підприємств пробірного контролю за 11 місяців 2023 року надійшло 591,6 млн грн, що майже втричі перевищує річний план. Роком раніше цей збір приніс 206 млн грн при річному плані 244,6 млн грн.

Спочатку закон про додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування передбачав збір із п'яти видів операцій: купівлі-продажу безготівкової валюти, ювелірних виробів, легкових автомобілів, нерухомого майна та послуг мобільного зв'язку.

Після останніх змін збір зберігся для трьох останніх випадків і стягується у розмірах: з продажу автомобілів – від 3% до 5% залежно від ціни (за 11 місяців 2023 року приніс 3,85 млрдгрн), нерухомості – 1% (1,02 млрд грн) та послуг мобільного зв'язку – 7,5% (3,51 млрд грн).

Нагадаємо, Міністерство фінансів придивляється до реформи спрощеної системи оподаткування за польською моделлю.