Щодо ВВП борг збільшився з 89,3% до 90,7%, такі оцінки оприлюднив Національний банк, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Зростання відбулося за рахунок уряду, зовнішній борг якого додав $10,5 млрд і сягнув $98,3 млрд, або 55,2% ВВП, тоді як зовнішні зобов'язання приватного сектору збільшилися лише на $0,3 млрд – до $63,2 млрд (35,5% ВВП).

Таке зростання держборгу пов'язане з чистим залученням кредитів від міжнародних партнерів ($7,4 млрд) і від МВФ ($0,6 млрд), а також ослабленням долара ($2,5 млрд). Водночас зовнішній борг центрального банку знизився на $0,2 млрд за рахунок планових виплат перед МВФ – до $2,2 млрд.

Обсяг зовнішніх зобов'язань інших банків практично не змінився і становить $1,7 млрд.

Зовнішній борг інших секторів економіки скоротився за IV квартал лише на $0,1 млрд – до $40,3 млрд: скорочення зовнішньої заборгованості за торговельними кредитами (на $0,6 млрд) компенсувалося зростанням заборгованості за кредитами та позиками (на $0,5 млрд).

Міжфірмовий борг підприємств, що перебувають у відносинах прямого інвестування, збільшився на $0,4 млрд і становив $21,2 млрд завдяки збільшенню зовнішньої заборгованості за кредитами та позиками від прямих інвесторів (на $0,6 млрд).

Зростання боргу приватного сектору в IV кварталі за рахунок курсових змін оцінено в $0,8 млрд.

Обсяг простроченої заборгованості за негарантованими кредитами реального сектору (зокрема від прямих інвесторів) збільшився за квартал на $1,4 млрд і на кінець IV кварталу 2023 року становив $26,1 млрд.

За географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) основною країною кредитором залишається Кіпр – 48,2%, хоча його частка впродовж кварталу і знизилася на 0,3 відсоткового пункту (п.п.). Водночас зросли частки Нідерландів – на 0,9 в.п., до 8,2%, США – на 0,1 в.п., до 3,1% і Німеччини – на 0,1 в.п., до 3,1%, а частка Великої Британії залишилася на рівні 10,8%.

У простроченій заборгованості реального сектору за цими інструментами частка Кіпру знизилася з 57% до 54%, частка Великої Британії – з 9% до 8,5%, натомість зросла частка Нідерландів – з 6,2% до 9,6%.

Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за IV квартал 2023 року збільшився на $0,2 млрд – до $40,7 млрд, зокрема зобов'язання уряду зросли на $0,3 млрд - до $4,9 млрд, НБУ знизилися на $0,1 млрд – до $1 млрд.

Банківському сектору в найближчі 12 місяців доведеться погасити $1,3 млрд, тоді як реальному сектору (разом із міжфірмовим боргом) - $33,6 млрд. Зростання обсягів майбутніх виплат за довгостроковими кредитами (на $0,9 млрд) повністю компенсувалося скороченням заборгованості за торговими кредитами (на $0,6 млрд) і короткостроковими кредитами (на $0,3 млрд).

Основною валютою зовнішніх запозичень України станом на кінець 2023 року залишався долар США - 47,7% від загального обсягу зовнішнього боргу. Водночас за квартал його частка знизилася на 1,7 п.п. Також скоротилася частка СДР (з 10,5% до 10,2%) і гривні (з 1,6% до 1,4%), тоді як істотно збільшилася питома вага зобов'язань у євро (з 35,4% до 37,8%).