«По основним мережам ми проаналізували сплату податків на 1 літр проданого палива і побачили великі розбіжності. В одних мережах сплата податків більш прозора – там виплачуються більш прозорі заробітні плати, сплачується ПДВ й інші обов’язкові платежі, тому податки становлять 2-3 грн на літр проданого пального. А в інших мережах цієї тенденції немає, і податки на літр пального – в межах 0,5-1 грн», – заявив фахівець Економічної експертної платформи Мирослав Лаба.

Згідно з презентацією Економічної експертної платформи, найменше податкове навантаження в 2023 році фіксувалося у мереж палива MOTTO, VostokGaz, Автротранс, MANGO, Prime, KLO та VST. Втрати бюджету через мінімізацію податків низкою мереж становлять 11-12 млрд грн на рік.

«Хто хоче випробувати систему, зігравши з нею в лотерею, я б не радив, бо будуть серйозні відповідні наслідки. Ну а ті дрібні мережі, які залишилися і які наполягають на своєму праві на тінь, це їхній вибір, на жаль, і наслідки будуть для них катастрофічними», – попередив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Попри зростання податкових надходжень від АЗС, проблеми залишаються. «Майже в два рази зросла сплата податків десятьма найбільшими мережами заправних станцій, на які припадає 55% продажів пального. Основна проблема – це податок на прибуток. Якщо ви подивитеся звітність паливних компаній, вони всі безприбуткові. Тільки OKKO декларує адекватний прибуток. Минулого року вони заробляли на літрі десь 4-5 грн прибутку. Решта – це просто «ніщеброди» без прибутку. З десяти компаній на ОККО припадає 50% податку на прибуток», – розповів директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.

Мирослав Лаба деталізував дані по сплаті податку з доходів фізичних осіб. «Є АЗС, де зарплати працівникам платяться офіційно повною мірою, а є – де зарплати виплачуються на рівні мінімальної заробітної плати, а інші доплати вже відбуваються в неофіційний спосіб», – сказав він.

Найнижчі показники – у мереж KLO, БРСМ, Prime, VostokGaz, VST, MANGO, MOTTO.

«Хтось повірить, що працівник станції працює за 6 тис. грн? Ось у KLO взагалі всі заправки в Києві та Київській області. Хтось за 6 тисяч там буде працювати? І бачимо колег – Shell, Amic – найбільш репрезентативні компанії з іноземним капіталом, де бачимо об’єктивні зарплати – близько 20 тис. грн. У WOG офіційні зарплати зросли за минулий рік на 70%», – повідомив Сергій Куюн.

«Деякі паливні мережі навіть використовували онлайн-казино для готівкової виплати зарплати, коли оператор кожну п’ятницю отримував «приз» від онлайн-казино на картку», – сказав Сергій Куюн.

На його думку, публічний розголос збільшує сплату податків. «Зараз вони починають один на одного дивитися, з’являються індикативи, і вони бояться цієї інформації, тому що це публічні компанії з брендами. А для багатьох їхніх споживачів теж важливо, що хтось з цих АЗС заплатив всі податки на армію, а хтось поклав собі в кишеню», – зазначив Сергій Куюн.

Віцепрезидент Нафтогазової асоціації України Ярослав Старовойтенко каже, що вхід на цей ринок дуже простий, тому постійно з’являються нові нелегальні АЗС. «Частину нелегальних заправок демонтовано або самостійно, або в результаті анулювання ліцензії податкової, або Нацпол відпрацював, але з’являються нові. Поріг входу низький, і це приваблює нелегальне виробництво. Саме тому законопроєкт, який вводить контроль за нафтою та газовим конденсатом, ми вважаємо вагомим важелем для боротьби з нелегальним виробництвом», – заявив він.

Є й інші проблеми. «Деякі невеликі мережі та деякі роздрібні заправки граються з чеками. Одні підміняють форму оплати з готівки на безготівку, а інші скуповують чеки, коли була сплата за готівку, а потім через певне підприємство ставлять собі це у видатки», – повідомив Ярослав Старовойтенко. Тому він пропонує «заборонити юрособам відносити на витрати пальне, куплене за готівку».

Програмні РРО можуть зменшити масштаб проблеми. «Наразі країна вже готова до того, щоб програмні РРО використовувались і на АЗС», – каже співзасновник Асоціації провайдерів програмних РРО Андрій Сухов. На його думку, споживач може почати вимагати чек, якщо запустити відповідну лотерею по номерам чеків або програму національного кешбеку. «Якщо покупець зареєстрував чек, який не потрапив у податкову, то це має бути маркером для перевіряючих», – сказав Андрій Сухов.

«Кількість перевірок зросла майже в два рази: в 2022 році було 5 тисяч, а в 2023-му – 8,7 тисячі. Близько 1700 ліцензій було анульовано в 2023 році, нараховано штрафів на 470 млн грн. За I квартал 2024 року вже проведено 1200 перевірок, анульована 301 ліцензія. Сплата податків на літр палива зросла», – повідомив в.о. директора департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС Ігор Чугаєв.