Про це йшлося під час засідання Комітету з монетарної політики Національного банку 10 червня, повідомляє НБУ.

«Сплеск безробіття та слабка динаміка зростання зарплат уповільнять відновлення споживання. Інвестиційний попит також буде пригніченим, зокрема внаслідок погіршення фінансових показників та очікувань підприємств», - йдеться в повідомленні.

Відповідно економіка потребує як фіскальних, так і монетарних стимулів, зазначає регулятор.

При цьому в НБУ вважають, що поступове згортання карантинних обмежень сприяло пожвавленню економічної активності.

Члени КМП також були одностайними щодо необхідності зниження облікової ставки одразу на 200 б.п. до 6% з 12 червня для підтримки економіки на тлі поступового згортання карантину.

Водночас щодо подальшої динаміки облікової ставки очікування членів КМП розділилися.

На думку переважної більшості присутніх, зберігається суттєва невизначеність, пов’язана з тривалістю та інтенсивністю карантину, а також швидкістю відновлення споживчого попиту та економічної активності як в Україні, так і в світі, що впливатиме й на інфляційну динаміку.

Частина членів КМП не бачить перспектив швидкого відновлення споживчого попиту в короткостроковому періоді. У такому випадку баланс інфляційних ризиків дозволятиме Національному банку знижувати ключову ставку нижче нейтрального (рівноважного) рівня. Завдяки безпрецедентним заходам монетарного пом’якшення в інших країнах рівень нейтральної ставки для України може зрушитися у менший бік.

Інфляція буде зростати дуже повільно – Нацбанк

На противагу, деякі члени КМП не виключали можливості посилення інфляційного тиску в досить короткій перспективі. Інфляція може прискоритися внаслідок відновлення споживчого попиту після скасування карантинних обмежень, зростання цін на пальне через подорожчання нафти, а також поступове «розмороження» цін на значну кількість послуг, які раніше підпадали під карантинні обмеження. У такому випадку для недопущення інфляційного сплеску та втрати довіри до своїх дій Національний банк буде змушений перейти до більш стриманої монетарної політики, а у середньостроковій перспективі – підвищити ключову ставку щонайменше до нейтрального рівня.

Декілька членів КМП висловили думку, що подальша динаміка ключової ставки буде залежати не тільки від розвитку інфляційних процесів, але й від зміни вартості альтернативних активів. Зокрема, в умовах зниження процентного диференціалу між валютними та гривневими активами зростає ризик відтоку капіталу з країни та доларизації економіки. Цей чинник також може стримувати пом’якшення монетарної політики.