Йдеться не про конфіскацію, яку більшість країн ЄС поки що не підтримує через юридичні та фінансові ризики, а про управління активами з вищим, але контрольованим рівнем ризику, варіанти нового формату міністри закордонних справ ЄС обговорять на неформальній зустрічі в Копенгагені, повідомляє Politico із посиланням на джерела.

Нова "спеціальний механізм", за аналогією з Європейським стабілізаційним механізмом, може бути відкритий для участі країн G7 та зняти вимогу одностайності, що дозволить мінімізувати ризик блокування продовження санкцій ЄС окремими державами.

Зазначається, що наразі більша частина активів обліковується у депозитарії Euroclear у Бельгії й інвестується у найменш ризикові інструменти. В той же час перехід до ширшого інвестиційного мандату дасть змогу генерувати вищі доходи, але вимагатиме розподілу можливих збитків між усіма країнами, чого вимагає Бельгія.

Наразі Брюссель став більш прихильнішим до цього плану, підтримку висловлює і низка інших держав, зокрема Іспанія, розповіли джерела видання.

Також нагадується, що в миинулому році, як компромісне рішення до моменту конфіскації, країни G7 погодили спрямувати близько 45 млрд євро доходів від інвестування російських активів на потреби України, не чіпаючи "тіло" активів. Водночас частка ЄС у цьому пакеті на 18 млрд євро буде повністю вибрана уже до кінця цього року, що спонукає шукати нові джерела фінансування на тлі прогнозованого дефіциту бюджету України у 2026 році на рівні близько 8 млрд євро.

Прихильники конфіскації – зокрема представники Балтії – наполягають, що запропонована структура також наближає ЄС до можливості передати активи Україні, коли для цього визріють правові умови. Скептики застерігають, що більші ризики інвестування можуть зрештою лягти на платників податків ЄС.