Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за результатами орієнтаційних дебатів щодо наслідків кризи на Близькому Сході, проведених колегією єврокомісарів, передає Європейська правда.

Як зазначається, єврокомісари обговорили три кроки для запобігання енергокризи в ЄС через закриття Ормузької протоки.

"Ми обговорили низку заходів, які ми представимо лідерам на наступному неформальному засіданні Ради, що відбудеться наступного тижня (23-24 квітня, – ред.) на Кіпрі", – сказала фон дер Ляєн.

За її словами, Єврокомісія планує опублікувати відповідне комюніке в середу, 22 квітня, перед початком неформального засідання лідерів ЄС на Кіпрі.

Серед невідкладних заходів фон дер Ляєн виділила координацію між державами-членами в енергетичному секторі щодо заповнення газових сховищ, "щоб уникнути ситуації, коли багато держав-членів виходять на ринок одночасно й таким чином конкурують між собою".

"Ми також координуватимемо вивільнення запасів нафти, чим забезпечимо, щоб надзвичайні заходи держав-членів не вплинули на єдиний ринок", – додала вона.

Другий невідкладний елемент, зі слів фон дер Ляєн, – захист вразливих домогосподарств та вразливих ринкових секторів від високих цін на енергоносії.

"Уже цього тижня ми проведемо консультації з державами-членами щодо більш гнучких правил надання державної допомоги", – зазначила фон дер Ляєн.

Вона уточнила, що Єврокомісія планує розробити єдині правила щодо державної допомоги ще в квітні 2026 року.

"Третій елемент – це те, як ми можемо зменшити попит (на енергоресурси, – ред.), тому що, звичайно, найдешевша енергія – це та енергія, яка не використовується", – також зауважила фон дер Ляєн.

Окрім того, Єврокомісія розробляє більш структурні заходи, щоб знизити ціни на енергоносії.

Раніше в квітні єврокомісар із енергетики Дан Йоргенсен говорив, що Європейський Союз готується до найгірших сценаріїв енергетичної кризи, включно з нормуванням пального та вивільненням обсягів нафти зі стратегічних резервів.

На початку березня виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що повернення до закупівель газу з Росії буде економічно та політично неправильним, враховуючи майбутнє зростання світових поставок скрапленого природного газу.

Раніше повідомлялося, що Міжнародне енергетичне агентство консультується з урядами Азії та Європи щодо вивільнення більшої кількості запасів нафти "за потреби" через війну в Ірані.

Країни-члени МЕА 11 березня домовилися вивільнити рекордні 400 млн барелів нафти зі стратегічних запасів для боротьби зі зростанням світових цін на сиру нафту. Скорочення запасів становило 20% від загальних запасів.

20 березня Міжнародне енергетичне агентство оприлюднило перелік заходів, яких уряди, підприємства та домогосподарства можуть вжити, щоб пом'якшити вплив на споживачів через турбулентність на нафтових ринках внаслідок війни на Близькому Сході.

Перед тим Міжнародне енергетичне агентство заявило про безпрецедентний збій у світових поставках нафти через війну в Ірані, яка майже паралізувала транспортування через Ормузьку протоку – один із основних маршрутів глобального нафтового експорту.

2 квітня стало відомо, що загроза безстрокового контролю Ірану над Ормузькою протокою спонукає країни Перської затоки переглядати плани будівництва нафтопроводів у обхід протоки, щоб забезпечити безперебійний експорт нафти та газу.