"Ми перейдемо до масштабної системи, яка вестиме статистику порушень та аналізуватиме, де можуть виникнути проблеми. Щоб не шукати, куди поділися гроші, а наперед запобігати будь-яким негативним явищам", – розповіла голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.

Вона акцентувала, що для цього потрібні законодавчі зміни, в той же час сама нова модель має всі шанси стати універсальною в контролі коштів міжнародних донорів на відновлення України.

Басалаєва додала, що така модель працюватиме в рамках бюджету Європейського Союзу, а саме Багаторічної програми фінансування на 2021-2027 роки – планується створення спеціального Українського фонду (Ukrainian Facility) на 50 млрд євро, контроль за витратами якого планується покласти, зокрема, на Державну аудиторську службу України.

"Проєкт регламенту, який регулює Ukrainian Facility, вже пройшов перше читання в Європарламенті. Він визначає, що перевіряти витрати Фонду будуть декілька установ. Від ЄС – це європейський Board of Auditors (Рада аудиторів). А національних контролерів буде два – Держаудитслужба та Рахункова палата. Вони уповноважені проводити аудит та фінансові інспекції витрат. Board of Auditors має право почати перевірку в будь-який момент. Але, як показує практика, європейці зазвичай покладають ключові функції саме на національні органи фінконтролю", – пояснила Басалаєва.

За її словами, Держаудитслужба вже має успішний досвід співпраці з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (Office européen de lutte anti-fraude, OLAF), яке слідкує за використанням коштів Євросоюзу.

Басалєва зауважила, що наразі контакти з OLAF відбуваються через структурний підрозділ Держаудитслужби, на базі якого в подальшому буде розбудований український AFCOS як частина європейської системи контролю за грошима ЄС.

Нагадаємо, динаміка підтримки України з боку західних партнерів сповільнилася. Допомога партнерів впала до найнижчого рівня з січня 2022 року.