Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив після зустрічі влади з представниками Ради з підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, інформує пресслужба міністерства.

"Питання забезпечення сектору безпеки і оборони сьогодні в пріоритеті. Ми запропонували способи та готові до дискусії і розгляду всіх позицій, однак маємо у найкоротші терміни напрацювати спільне конструктивне рішення для забезпечення запиту Сил оборони. Рішення має бути ухвалено до вересня", – наголосив очільник Мінфіну.

Під час зустрічі урядовці разом з представниками бізнесу обговорили урядові пропозиції щодо наповнення державного бюджету за рахунок податків, а також додаткові шляхи підвищення доходів для фінансування оборони на понад 500 млрд грн. 60% з цих коштів підуть на зарплати військовим, 40% – на зброю, техніку та інші критичні витрати, уточнили у Мінфіні.

Урядова пропозиція передбачає забезпечити три чверті військової потреби за рахунок збільшення внутрішніх запозичень, а також перевиконання плану доходів держбюджету, а ще одну чверть – за рахунок підвищення податків.

"Відбувся відкритий та конструктивний діалог щодо дизайну податкових змін у період дії воєнного стану... Представники кряду, Верховної Ради та бізнесу домовились про подальшу співпрацю, щоб знайти найбільш ефективні додаткові рішення в максимально короткі строки", – зазначається у повідомленні.

Своєю чергою голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") за підсумками цієї зустрічі припустив, що запропонований Мінфіном план підвищення податків може зазнати змін.

"Найбільше питань викликає військовий збір та податок з обороту. Разом з Мінфіном обговорили можливі альтернативи у вигляді ПДВ та скасування деяких пільг. Доручили Мінфіну опрацювати", – написав Гетманцев у Telegram.

Водночас він припустив, що залучити додаткові 500 млрд грн до державного бюджету можна було б завдяки детінізації економіки, проте цей процес потребуватиме часу.

"Погоджуюсь, якщо припустити, що тіні нема або принаймні вона має пристойний обсяг, підвищувати податки не треба було б. В тіні до 500 млрд грн податків. І так, підняття зарплатних податків є штрафом на добросовісного платника, адже лягає на білі зарплати і не чіпає чорні", – визнав Гетманцев.

Однак, за його словами, різні прояви тіньової економіки "віками" були "частиною свідомості суспільства" і подолати її у стислі строки важко.

Раніше член Ради з питань підтримки підприємництва та співзасновник monobank Олег Гороховський назвав зрадниками тих, хто пропонує підвищити податки в країні, що воює. Також урядовий проєкт закону про підвищення податків розкритикував ще один член Ради головний виконавчий директор Ajax Systems Олександр Конотопський.

Як повідомлялося, раніше міністр фінансів Сергій Марченко назвав критичною ситуацію з фінансуванням сектору безпеки і оборони, для чого необхідно якнайшвидше підвищити податки, передусім – військовий збір.

Утім, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що замість підвищення військового збору депутати можуть запропонувати збільшення ПДВ.

Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив та вніс до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу, яким пропонується підвищити податки на загальну суму 140 мільярдів гривень до кінця року.

Він передбачає, що додаткові податкові надходження від підвищання акцизів на тютюн та пальне становитимуть 16,9 млрд грн, ще 3,3 млрд грн має надійти від впровадження акцизу на солодкі напої. Крім того, заплановано підвищення військового збору та інших надходжень на загальну суму 121,8 млрд грн.

Водночас пропонується внести зміни до держбюджету на 2024 рік, збільшивши видатки на сили оборони та безпеки на 495,3 млрд грн. Окрім підвищення податків, профінансувати цю потребу Мінфін пропонує за рахунок додаткових надходжень від ОВДП на 220,1 млрд грн, ще 65,7 млрд грн планують отримати завдяки економії видатків на обслуговування та погашення держборгу, а 75,8 млрд грн – за рахунок перевиконання плану доходів держбюджету у першому півріччі 2024 року.