"Щодо ВВП борг збільшився з 90,5% до 92,7%", – сказано в повідомленні Націоналного банку України, передає Інтерфакс-Україна.,

При цьому зовнішній борг держсектора за другий квартал 2023 року збільшився на $8,4 млрд – до $84,5 млрд (52,7% ВВП), тоді як борг приватного сектора – на $0,4 млрд, до $64,1 млрд (40% ВВП).

Як зазначив Нацбанк, у держсекторі зростання відбулося за рахунок чистого залучення за кредитами від міжнародних партнерів на суму $8,8 млрд, з них від Міжнародного валютного фонду – $3,6 млрд, тоді як заборгованість уряду з цінних паперів скоротилася на $0,12 млрд.

За даними Нацбанку, обсяг зовнішніх зобов'язань українських банків скоротився на $0,08 млрд – до $1,8 млрд (1,1% ВВП), переважно за рахунок скорочення боргу за кредитами на аналогічну суму.

Зовнішній борг інших секторів економіки збільшився на $0,2 млрд – до $41,3 млрд (25,8% ВВП). Це обумовлено зростанням зовнішньої заборгованості за гарантованими кредитами – на $0,14 млрд та цінними паперами – на $0,05 млрд.

Заборгованість інших секторів економіки з урахуванням міжфірмового боргу за звітний квартал збільшилася на $0,52 млрд – до $62,3 млрд. (38,9% ВВП).

Безпосередньо міжфірмовий борг підприємств, що знаходяться у відносинах прямого інвестування, за квартал зріс на $0,28 млрд – до $21 млрд (13,1% ВВП) у зв'язку зі збільшенням зовнішньої заборгованості за кредитами та позиками прямого інвестора на $0,26 млрд.

Збільшення боргу приватного сектора за рахунок курсових змін НБУ оцінив у $0,4 млрд.

Обсяг простроченої заборгованості реального сектора за негарантованими кредитами (у тому числі від прямих інвесторів) збільшився за квітень-червень на $0,13 млрд і наприкінці другого кварталу становив $25,4 млрд (15,9% ВВП). За даними НБУ, частка Кіпру у ній – 58,1%. Крім того, зросли частки Великої Британії – на 1 процентний пункт (п.п.), до 9,2%, та Нідерландів – на 3 п.п., до 5,8%.

За інформацією Нацбанку, Кіпр на кінець другого кварталу залишався основною країною-кредитором із географічної структури заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) – 49,2% загального обсягу, його частка з початку року зросла на 0,4 п.п.

Частки Нідерландів, Німеччини та Швейцарії збільшилися на 0,1 в.п. і склали 7,3%, 3,0% та 2,6% відповідно, тоді як частка США залишилася на рівні 3,0%, а частки Великої Британії та Люксембургу скоротилися на 0,1 в.п. – до 10,7%.

Основною валютою зовнішніх запозичень України на кінець другого кварталу 2023 року залишається долар США – 50% загального обсягу зовнішнього боргу, проте його частка за квартал знизилася на 3 п.п. Водночас зросла частка запозичень у євро – з 31,9% до 33,8%, а також у СПЗ перед МВФ – з 9,9% до 11,4%, тоді як частка зовнішньої заборгованості у гривні знизилася на 0, 2 п.п. – до 1,6%.

Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за другий квартал 2023 року збільшився на $1,2 млрд і на 30 червня 2023 року становив $40,8 млрд.

При цьому зобов'язання сектору загальнодержавного управління, які вимагають погашення протягом наступних 12 місяців, зросли на $0,9 млрд – до $3,8 млрд внаслідок збільшення майбутніх виплат уряду за кредитами, у тому числі на $0,2 млрд перед МВФ, тоді як погашення НБУ знизилися на $0,18 млрд – до $1,3 млрд за рахунок менших виплат МВФ.

Обсяг короткострокових зобов'язань банківського сектора залишився практично на рівні попереднього кварталу та становив $1,3 млрд.

Загальний обсяг запозичень реального сектора (разом з міжфірмовим боргом), які мають бути погашені протягом наступних 12 місяців, збільшився на $0,5 млрд і на 30 червня 2023 року склав $34,4 млрд. Нацбанк уточнив, що зростання обумовлюється збільшенням обсягів майбутніх погашень за борговим цінним папером на $0,4 млрд.