Учасники обговорили ключові економічні, податкові та інституційні виклики, які стоять перед країною на шляху до ЄС в умовах повномасштабної війни.

Форум складався з двох тематичних секцій, присвячених фінансово-митним змінам та інституційним реформам для економічного зростання. 

Дмитро Тузов, модератор форуму, відкриваючи захід, наголосив на надзвичайній складності ведення бізнесу під час війни, коли ворог прицільно знищує економічний потенціал та інфраструктуру. Він зауважив, Україні критично необхідна економіка воєнного часу із гнучким законодавством, яке дозволить підприємцям працювати та розвиватися. Закликав учасників до відвертого діалогу, підкреслюючи, що високоефективна держава – це єдиний шлях до перемоги та відбудови.

Дмитро Тузов

Данило Гетманцев, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, підкреслив, що євроінтеграція залишається єдиною гарантією довгострокового миру, тому імплементація європейського законодавства, зокрема нового об’ємного Митного кодексу, правил ATAD, ПДВ для міжнародних маркетплейсів – є невідворотною. Водночас він відкинув ідеї щодо запровадження додаткових податкових пільг навіть на енергозберігаюче обладнання, аргументуючи це гострою нестачею коштів на оборону. 

“Нам не вистачає зібраних податків на фінансування самої армії. Тому я не бачу підстав для того, аби вводити додаткові пільги у війну”, – заявив Данило, закликавши боротися в першу чергу із масштабними схемами ухилення від сплати податків.

Данило Гетманцев

Світлана Воробей, Заступниця міністра фінансів України, наголосила, що виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань є необхідною передумовою для набуття членства в Європейському Союзі. Водночас законодавчі зміни, які готує Міністерство фінансів, спрямовані не лише на імплементацію європейських норм, а й на формування прозорого та справедливого податкового середовища, у якому всі суб’єкти господарювання працюють за однаковими правилами, а сумлінний бізнес не перебуває у невигідних умовах порівняно з тими, хто використовує прогалини законодавства та ухиляється від сплати податків.

«Європейська інтеграція означає насамперед виконання конкретних зобов’язань. Для набуття членства в Європейському Союзі Україна має імплементувати європейські правила у своє законодавство та забезпечити їх практичне застосування. Саме тому Міністерство фінансів послідовно працює над підготовкою законодавчих змін, передбачених нашими міжнародними зобов’язаннями», – наголосила Світлана Воробей.

Вона також підкреслила, що Міністерство фінансів розробляє законодавчі ініціативи у відкритому діалозі з бізнесом, експертним середовищем та міжнародними партнерами.

«Ми зацікавлені в тому, щоб майбутні рішення були збалансованими, враховували особливості української економіки та водночас забезпечували виконання наших євроінтеграційних зобов’язань».

Світлана Воробей

Григол Катамадзе, Президент Асоціації платників податків України, привітав відкриття першого євроінтеграційного кластера, але застеріг від сліпого копіювання європейських вимог без урахування українських реалій. Григол Катамадзе підкреслив, що під час переговорів з ЄС Україна повинна жорстко відстоювати національні економічні інтереси та вимагати перехідних періодів. Він також нагадав європейським партнерам, що головною гарантією безпеки всієї Європи сьогодні є ЗСУ, які фінансуються зокрема і завдяки українському бізнесу.

Григол Катамадзе

Михайло Непран, Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати,  висловив скепсис щодо швидкого економічного вступу України до ЄС, зазначивши, що європейці побоюються нашої великої економіки, яка здатна обвалити деякі їхні ринки. Він закликав державу перестати шукати “закордонного інвестора з валізою грошей” і натомість зосередитися на підтримці внутрішнього сімейного бізнесу. За його словами, саме доступ до дешевих європейських кредитів та страхування воєнних ризиків, а не продаж часток іноземцям, є ключем до успіху українських компаній.

Михайло Непран

Андрій Антонюк, Президент Української таксомоторної асоціації, закликав державу звернути увагу на колосальний тіньовий сектор (30-40% економіки), який взагалі не сплачує податків, замість того, аби ускладнювати життя легальному бізнесу.

Експерт навів приклад країн ЄС, де держава субсидує купівлю касових апаратів для підприємців, стимулюючи фіскалізацію, тоді як в Україні це переклали на плечі бізнесу. Він також відзначив позитиви у реформі митниці, де останній місяць позбавились корупційних схем з фальшивими сертифікатами Eur.1 на автомобілі.

Андрій Антонюк

Ірина Огороднікова, експертка Асоціації податкових консультантів, порушила критичне питання регулювання пільгових міжнародних поштових відправлень. Вона звернулася до представників влади з проханням роз’яснити синхронізацію митних та податкових законопроєктів у цій сфері, роз’яснити у які терміни будуть внесені та прийняті відповідні законопроєкти для впровадження системи IOSS в Україні.

Ірина Огороднікова

Оксана Згурєва, фахівець з питань податкової політики, у контексті боротьби з дробленням бізнесу запропонувала впровадити у ПКУ динамічні критерії для оперативної реакції податкової служби. Замість того, щоб роками чекати на результати розслідувань БЕБ, вона запропонувала механізм, за яким виявлення спільних економічних інтересів та бренду дозволяло б миттєво визнавати групу ФОПів єдиною юридичною особою та переводити їх на ПДВ.

Андрій Лукасевич, представник “Філіп Морріс Україна”, висловив занепокоєння з боку легального підакцизного бізнесу щодо неготовності системи «єАкциз». Пан Лукасевич зазначив, що наразі фінальної версії системи “єАкциз” досі не представлено, що не залишає часу для повноцінного тестування системи та її імплементацію у виробничі процеси економічних операторів. Таким чином вже з 1 листопада вся підакцизна галузь може просто зупинитися, що призведе до втрат бюджету, зупинки виробництва в Україні та імпорту підакцизних товарів.

Дмитро Михайленко, Президент Асоціації податкових консультантів, порушив проблему імплементації європейських правил ATAD, зокрема щодо так званої «тонкої капіталізації». Він попередив, що жорстке застосування цих норм без урахування української специфіки може серйозно вдарити по вітчизняній банківській системі, і закликав відстоювати український інтерес у переговорах з ЄС.

Юлія Усенко, голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку, зосередившись на енергостійкості, закликала розширити фінансування програм страхування воєнних ризиків, аби уникнути принципу «лотереї» для бізнесу. Також експертка запропонувала тимчасово скасувати ПДВ на сучасні системи опалення та теплові насоси, щоб стимулювати енергоефективність серед малого та середнього бізнесу напередодні зими.

Яна Матвійчук, представниця Young Business Club, поскаржилася на постійну зміну правил гри, через яку компанії змушені витрачати ресурси на бюрократію замість розвитку. Підприємиця поставила риторичне запитання владі: де знаходиться та межа, коли надмірний контроль перестає детінізувати економіку і починає заганяти легальний “білий” бізнес у “тінь”?

Данило Гетманцев, відповідаючи на питання представників бізнесу зазначив, що багато слушних пропозицій бізнесу буде враховано у подальшій роботі над змінами до законодавства, імплементації директив ЄС. Голосування за ПДВ для міжнародних посилок очікується восени, зміни щодо ATAD у інклюзивному процесі будуть обговорені у Комітеті після реєстрації у ВРУ відповідного законопроєкту, питання щодо критеріїв “антидроблення” є дискусійним і потребує окремого обговорення.

Олена Шуляк, Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, розповіла про синхронізацію регіональних стратегій, планів просторового розвитку та реформи публічних інвестицій, портфель яких на наступні 10 років оцінюється у понад 10 трлн грн. Вона анонсувала створення урядової робочої групи для розробки комплексного законодавства щодо прифронтових територій, яке має охопити безпекові, соціальні та економічні преференції. 

“У нас на сьогодні в законодавстві взагалі не визначено ні що таке відновлення, ні що таке прифронтові території”, – визнала Шуляк, закликавши бізнес надавати свої пропозиції.

Антон Андрієнко, представник Мінекономіки, поділився неочікуваною статистикою: війна стала каталізатором розвитку індустріальних парків (нині їх зареєстровано вже 122) завдяки релокації та потребі, зокрема, в агропереробці. Він відзначив високу ефективність державних програм співфінансування інфраструктури, де кожна вкладена гривня залучає до 8 гривень приватних інвестицій. 

Пан Андрієнко також зауважив, що європейський бізнес змушений буде конкурувати з українським, адже вітчизняні компанії вже зараз надають кращий сервіс та займають вільні ніші.

Борис Емельдеш, амбасадор Національної Бізнес Коаліції малого і мікробізнесу, розкритикував плани Мінфіну підвищити ставки єдиного податку для 3-ї групи з 5% до 10% під егідою боротьби з прихованою зайнятістю. Натомість він запропонував ухвалити законопроєкт із чіткими критеріями трудових відносин (№13507), що дозволить точково карати порушників, не знищуючи легальних ФОПів. 

“Нам пропонуються платити з оборота… Це дуже великі кошти для бізнесу, мало який навіть високомаржинальний бізнес платить такі податки”, – наголосив Емельдеш.

Олександр Чумак, Президент Асоціації приватних роботодавців та Голова Регіональної ради підприємців у Харківській області, звинуватив уряд у відсутності діалогу з підприємцями прифронтових зон та небажанні захищати інтереси бізнесу перед європейськими інституціями. Він звернув увагу на необхідність врахування реальних умов роботи бізнесу на прифронтових територіях під час підготовки економічних, податкових та євроінтеграційних рішень та наголосив, що для підприємців Харкова та інших прифронтових громад питання підтримки бізнесу часто є питанням не розвитку, а збереження робочих місць, відновлення пошкодженого майна та можливості продовжувати діяльність після обстрілів. Олександр Чумак підкреслив, що підприємець, який відновлює кав’ярню, майстерню чи виробництво після чергового прильоту, є важливим внутрішнім інвестором у стійкість країни. Серед практичних питань він виділив необхідність зрозумілих маршрутів допомоги для постраждалих підприємств, адаптації програми «5-7-9» до реальних потреб бізнесу, що зазнав пошкоджень, а також врегулювання проблеми компенсацій громадам у разі звільнення бізнесу від плати за землю. Окремо він наголосив, що діалог держави з підприємцями має бути не формальним, а постійним і предметним, особливо щодо рішень, які впливають на мікро- та малий бізнес.

Денис Святокум, член правління Українського кластерного альянсу,  заявив, що Україна повинна не лише просити кошти у Брюсселя, а й чітко диктувати свої умови, нагадуючи Європі про російську загрозу. Він запропонував створити для українського ОПК гібридну експериментальну модель інтеграції, яка тимчасово звільнить заводи з виробництва зброї та вибухівки від жорстких екологічних стандартів ЄС. 

Також експерт закликав бізнес вчитися кооперуватися для глобальної експансії, адже внутрішній ринок країни залишається замалим.

Богдан Мосунов, голова Бізнес асоціації «4Бізнес», звернув увагу на складні умови роботи бізнесу прикордонної Сумщини, де майже безперервні повітряні тривоги, безпекові ризики, втрата ринків і відтік людей змушують підприємства релокуватися або припиняти діяльність. Він наголосив, що прифронтові території потребують спеціальних механізмів економічного виживання, адже збереження бізнесу в таких громадах означає збереження робочих місць, економічної активності та присутності України на своїх територіях. Серед першочергових рішень він назвав повернення 2% ставки єдиного податку, добровільну сплату ЄСВ, право ФОПів бронювати працівників нарівні з юридичними особами та перегляд підходу до оподаткування міжнародних грантів на відновлення. За його словами, абсурдною є ситуація, коли підприємець отримує грантову допомогу для відновлення зруйнованого майна — і має сплатити з неї значні податки (23%), адже це перетворює підтримку на додаткове навантаження та демотивує бізнес залишатися і працювати в прифронтових громадах.

Ксенія Костенко, генеральний директор з маркетингу “Максіпрінт”, виступила проти свавілля податкових органів, які безпідставно блокують роботу бізнесу, визнаючи його “ризиковим” лише через територіальне розташування або пошкоджене майно. Вона зазначила, що бізнес виграє абсолютну більшість судів проти податкової, та висунула вимогу запровадити персональну фінансову відповідальність для чиновників, чиї рішення суд визнав незаконними.

У результаті відвертої дискусії учасники форуму дійшли спільних рішень щодо подальших кроків у взаємодії держави та підприємців. Представники законодавчої влади та провідних бізнес-асоціацій погодили створення спільних робочих груп для напрацювання оптимальних економічних і податкових змін. 

Серед ключових напрямків роботи — оперативна розробка комплексного законодавства щодо спеціальних умов для бізнесу на прифронтових територіях, а також підготовка змін до Податкового кодексу в частині спрощення адміністрування ПДВ та імплементації європейських правил ATAD. 

За підсумками заходу учасники дійшли згоди, що виконання вимог євроінтеграції та меморандумів з ЄС і МВФ (зокрема щодо нового Митного кодексу, ATAD, оподаткування маркетплейсів та заходів по детінізації) – є позитивним для економіки вцілому. Реалізація запланованих у Меморандумах проєктів має відбуватися у інклюзивному режимі, щоб забезпечити наповнення бюджету та детінізацію без шкоди сумлінному мікро- та малому бізнесу.

Форум організовано Українською Радою Бізнесу (УРБ) та Національною бізнес-коаліцією малого та мікробізнесу. Аналітичним партнером виступила Економічна експертна платформа. Захід проведено за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) – організації, що зміцнює демократію у світі через розвиток приватного підприємництва та підтримку ринкових реформ. Інформаційні партнери події: FinClub, Інтерфакс-Україна, РБК Україна, Апостроф, День.