У заході взяли участь народні депутати – члени Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, представники бізнес-асоціацій, підприємці з різних регіонів України та представники провідних аналітичних центрів України.

Центральною темою обговорення стала презентована урядом на початку року Національна стратегія доходів до 2030 року. На думку експертів, сліпе запозичення методів, які успішно використовувалися у розвинених країнах, може стати катастрофічним для України, особливо в умовах війни. «Те, що в розвинених країнах збільшить податки, покращить адміністрування, в Україні – лише посилить тінізацію, корупцію та хабарі. Рекомендації дослідників – спрощувати регуляції, зменшувати дискрецію, перезавантажувати органи регулювання», – зазначив економіст, координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман.

Обурення учасників викликало і так зване реформування спрощеної системи оподаткування, яке по суті є перетворенням її на загальну систему: «Для нас є катастрофою скасування 4-ї групи платників єдиного податку. Коли ми говоримо про перехід на загальну систему, то в першу чергу постраждає держава, оскільки товаровиробники сплатять значно менше податків, ніж зараз, через відсутність прибутків», – наголосив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, член Української Ради Бізнесу Денис Марчук.

Негативні наслідки для бізнесу матиме і тотальна фіскалізація. «Фіскалізація з 2019 року не є ризик-орієнтованою та не спрямована на боротьбу з тіньовою економікою. В Україні зараз більше 2 млн ФОП. З них мали встановити РРО 1 млн підприємців, але встановили, за даними ДПС, лише 327 тисяч», – підкреслив член наглядової ради «Рада Міст Захисти ФОП» Борис Емельдеш. За його даними, максимальна річна пропускна кількість податкових перевірок щодо касової дисципліни – до 27 тис. на рік. «А 700 тис. ФОП не встановили РРО. Щоб їх перевірити, податкова має працювати 25 років», – підрахував Борис Емельдеш.

«Крім того, вартість встановлення та обслуговування РРО для 2-ї та 3-ї груп ФОП – це 10 млрд грн на рік. А держбюджет, за розрахунками економістів, може отримати лише 6-8 млрд грн. Це суспільно негативне рішення», – наголосив Борис Емельдеш.

Також економісти оцінили втрати від небажання влади реформувати БЕБ, митницю та податкову. Перезавантаження Бюро економічної безпеки передбачено законопроєктом № 10188-1, Державної митної служби – № 6490-д, Державної податкової служби – № 9243. Ці реформи підтримують всі бізнес-асоціації, міжнародні партнери, аналітичні центри, а протидіє лише кілька людей з Офісу Президента. Ухвалення всього трьох законопроєктів полегшить роботу «білого» бізнесу і дозволить державі ефективно боротися з «тіньовою» економікою. За підрахунками фахівців Економічної експертної платформи, від неефективної роботи Бюро економічної безпеки, митниці та податкової щороку державний бюджет втрачає від 200 до 250 млрд грн.

Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати, член УРБ, зупинився на ключових ризиках Національної стратегії доходів до 2030 року, таких як розширення дискреції, банківська таємниця, спрощенка тощо. Він зазначив, що за останні п’ять років було прийнято десь 100 стратегій, але жодна так і не стала ефективною і майже не виконувалася. «І в усіх цих стратегіях є зобов’язання, які держава покладає на себе, а які на бізнес. Так от, ті зобов’язання, які на себе брала держава, як правило, вона про них забувала, а те, що на бізнес – завжди успішно виконує», – зазначив Михайло Непран.

«Нам не потрібна польська спрощенка, у нас є своя, якісна, завдяки якій розвивається наш малий бізнес, незважаючи навіть на війну», – наголосив він.

Крім того, від неефективної роботи митниці та податкової страждає бізнес. Віцепрезидентка з питань податкової політики Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз заявила, що розповсюджене зараз блокування податкових накладних найбільше б’є саме по малому бізнесу та блокує його роботу.

Особливу увагу учасники дискусії приділили мобілізації та необхідності бронювання. Якраз вчора у першому читанні був ухвалений законопроєкт, який має посилити мобілізацію в Україні. За оцінками представників бізнесу, низка неякісних норм проєкту може призвести до закриття багатьох бізнесів.

Щоб цього не трапилось, в парламенті вже пообіцяли зберегти баланс між потребами армії та бізнесу, а життя підприємців зробити «менш нестерпним». «Бізнес має потребу в бронюванні. Для того щоб мобілізація не стала паралічем, не повісила замки на багато дверей українських підприємств. Щоб вони не припинили свою роботу в цих умовах», – заявив голова комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради Дмитро Наталуха.

За підсумками слухань народні депутати, присутні на заході, пообіцяли підготувати необхідні зміни до нормативно-правових актів з урахуванням побажань бізнесу та продовжити системну співпрацю з аналітичними центрами та бізнес-асоціаціями.