Уряд визначив механізм відбору банків для прямої бюджетної підтримки. Її зможуть отримати тільки крупні установи – з активами або депозитами понад 2% ринку, які за своєю згодою або рішенням тимчасового адміністратора повністю перейдуть під контроль держави. І хоча ніхто не хоче допустити банкрутства проблемних системних банків, участь держави в них має бути фінансово виправданою, вважають учасники ринку.
Критерії націоналізації
Уряд запровадив жорсткі правила входження держави в капітал банків. Оприлюднена учора постанова № 632 від 19 листопада визначає «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики». Новий документ прописує механізми як капіталізації Кабміном держбанків зі 100-відсотковим державним капіталом (Ощадбанк і Укрексімбанк), так і фінансової підтримки Мінфіном інших установ.
Мінфін зможе викуповувати акції банків трьох типів: неплатоспроможного, якщо держава виводить його з ринку; банку з держчасткою понад 75% (крім санаційного Родоводу) – це Укргазбанк і «Київ»; і банків з недостатнім рівнем капіталу. В останньому випадку йдеться про входження держави в приватний банк з дефіцитом капіталу, доки ще їм не зайнялася тимчасова адміністрація. Така установа для отримання держкоштів повинна відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків.
Але навіть цього буде замало. Загальні збори акціонерів проблемного банку мають дозволити державі отримати не менше 75% акцій. Перед цим його статутний капітал має бути зменшений на максимальну суму збитку, розрахованого за результатами стрес-тесту МВФ, і на суму збитків від поточної діяльності, підтвердженої аудитором. Власники понад 10% акцій банку і топ-менеджмент будуть зобов'язані конвертувати в акції всі свої депозити в банку. Роботу установи держава буде координувати через радника голови правління. Цей сценарій міг бути випробуваний на ВіЕйБі Банку Олега Бахматюка, але НБУ відмовився радити Мінфіну рятувати банк у зв'язку з «наданням банком значного обсягу кредитів економічно пов'язаним особам». Відмовити в націоналізації ВіЕйБі Банку, за даними FinMaidan, вимагали й представники МВФ.
Шлях через адміністратора
«Врятувати» такий банк уряд може спробувати навіть після визнання його неплатоспроможним. Але для цього активи установи повинні складати 2% від загального обсягу банківських активів та/або його депозити фізичних і юридичних осіб досягати 2% від загального депозитного портфеля. При цьому статутний капітал неплатоспроможного банку має бути зменшений до 1 грн. В НБУ кажуть, що регулятивний капітал ВіЕйБі Банку перед входженням адміністрації був негативним – «-1,5 млрд грн». Статутний капітал негативним бути не може.
Зазначеним критеріям Кабміну за обсягом активів відповідають 13 банків з групи найкрупніших, у тому числі Ощадбанк і Укрексімбанк. За обсягом депозитів підходять також 13 установ. У першій групі цій вимозі не відповідає ВТБ Банк, Промінвестбанк, «Надра» і Укргазбанк – у них від 1% до 1,87% депозитів усієї системи, а в групі крупних банків їй відповідають дві установи. У ВіЕйБі Банку на 1 жовтня частка активів була менше за необхідний рівень – 1,83% (23,97 млрд грн), але обсяг депозитів становив 2%.
Можливо, тому Мінфін натякнув, що у ВіЕйБі Банку ще є шанс. «Ми готові долучитися разом з НБУ і ФГВФО до процесу пошуку можливих шляхів задоволення вимог усіх вкладників, у тому числі понад гарантовану суму, ВіЕйБі Банку для забезпечення стабільності банківської системи», – йдеться в повідомленні Мінфіну. Документ дозволяє увійти Мінфіну в капітал ВіЕйБі Банку як прямо, так і опосередковано – через Укргазбанк.
Негативні наслідки
Попередній досвід націоналізації проблемних банків не був вдалим. Родовід Банк став санаційним і зазнає збитків, банк «Київ» втрачає позиції на ринку – обидві установи під загрозою ліквідації. Укргазбанк останніми роками є прибутковим, але й він поки заробив менше, ніж у нього інвестував Мінфін.
Те, що держава може отримати нові активи, банкіри вважають майже неминучим. Тільки за стрес-тестом МВФ найкрупніші банки повинні внести в свої капітали 56 млрд грн, а крупні – 10 млрд грн. І ці суми ще не враховують потреби у формуванні резервів під багатомільярдні збитки в Криму та зоні АТО. «Мінусами для держави можна назвати необхідність формування бюджетних витрат для докапіталізації, витрачання адміністративного ресурсу на контроль і управління, необхідність розробки реальних програм за умовами подальшого виходу з капіталу», – нарікає директор фінансово-економічного департаменту банку «Фінанси та Кредит» Дмитро Балун.
Оскільки держава вже має досвід роботи з проблемними активами, учасники ринку сподіваються, що надалі інвестиції держави будуть економічно доцільними. «Умови державної рекапіталізації мають створювати чіткі передумови для того, аби банк якомога швидше погасив свою заборгованість перед державою. Необхідно виключити варіант, коли таке фінансування дається безповоротно або безоплатно. Фінансові вливання з боку держави повинні зобов'язувати банк провести реструктуризацію активів і зменшення балансу», – упевнений голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.
Банкіри радять звернути увагу на європейський досвід надання допомоги. «Установа, яка отримує держпідтримку, має бути готовою до виконання ряду обмежень або punitive measures – штрафних санкцій. Наприклад, це обмеження зарплат топ-менеджменту банків, яким держава надала фінансову підтримку і які усе ще залишаються під її контролем. У європейських рекапіталізованих державою банках такі обмеження за грошовими виплатами діяли, поки банк не реалізовував план реструктуризації активів або не повертав кошти державі», – пояснює Тамаш Хак-Ковач.
Олена Губар
Набралися кадрів
Річні повноваження тимчасової адміністрації страхової компанії «Оранта» завершилися 5 грудня. І оскільки зараз у Нацкомфінпослуг відсутні усі члени комісії, «рішення про подальшу діяльність страховика буде прийнято за наявності кворуму», сказали FinMaidan в комісії. Однак власники СК вирішили не чекати цього моменту і провели 4 грудня позачергові загальні збори акціонерів компанії, які обрали керівництво «Оранти».
Учора «Оранта» повідомила, що з посади голови наглядової ради звільнено Олега Спілку, який очолював її з 25 січня 2008 року. До наглядової ради увійшли по одному представнику від компаній Backwood Holdings Ltd., Leoberg Holdings Ltd. та Tempsford Investments Ltd., які, за словами джерела FinMaidan, представляють групу EastOne Віктора Пінчука. Іншу половину наглядової ради заповнили за квотою казахського БТА Банку: увійшли член правління Казкомерцбанку (власник БТА Банку) Бейбіт Апсенбетов та юристи юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» (представляли в судах інтереси БТА Банку) Максим Копейчиков і Роман Марченко.
До правління «Оранти» увійшов колишній заступник голови правління «Оранти» Валерій Грищенко і нинішній заступник голови правління лайфової компанії «Оранта-Життя» Рустем Галієв. Валерій Грищенко виконував обов'язки голови правління «Оранти» з 14 липня 2013 року після Ігоря Пугачова і до введення тимчасової адміністрації 5 грудня 2013-го. У ревізійній комісії «Оранти» буде директор казахського Казкомерцбанку Тасліма Жуматаєва, директор чернігівської дирекції СК Сергій Кравчук та директор тернопільської дирекції Марія Тарас.
В «Оранті» не анонсували майбутні кадрові зміни. Але рішення були узгоджені ще до початку засідання. «Для участі у зборах зареєструвалися акціонери, які в цілому володіють 96% загальної кількості акцій», – повідомили в «Оранті». Це перші результативні збори акціонерів з квітня 2011 року. В «Оранті» кажуть, що кадрові призначення стали можливими «завдяки узгодженій позиції найбільших акціонерів – БТА Банку та групи компаній EastOne, які сукупно володіють більше 67% акцій СК». Казахському БТА Банку належить 35,17%. «Представники екс-голови наглядової ради компанії Олега Спілки, який контролює близько 25% акцій, на зборах були присутні, але активності не виявляли», – розповіло джерело в СК. Олег Спілка на дзвінки на мобільний телефон учора не відповідав.
Третій зайвий
Останнього разу акціонери «Оранти» збиралися 1 листопада 2013 року. Ключовим питанням порядку денного було збільшення статутного капіталу на 250 млн грн. Однак це рішення підтримало лише 25,68% голосів присутніх акціонерів за необхідних 75%. Проти нарощування капіталу на третину виступили 53,99% акціонерів, ще 20,33% утрималися. Зокрема, проти додемісії виступили представники казахського БТА Банку, оскільки «документи для підготовки до зборів були надані їм у неповному обсязі». Це стало одним з основних чинників введення тимчасової адміністрації у збиткову компанію.
За словами співрозмовника FinMaidan в компанії, на зборах 4 грудня також обговорювалося питання докапіталізації. «Раніше йшлося про 250 млн грн. Думаю, цю цифру буде використано як відправну точку. Можливо, за підсумками вивчення фінансової документації її доведеться трохи підкоригувати», – уточнив він. Але якщо рік тому докапіталізація страховика обійшлася б кіпрським і казахським інвесторам у $31,25 млн, то зараз вдвічі менше – близько $16 млн.
За підсумками галузевого журналу Insurance Top, за шість місяців 2014 року компанія залучила 194,4 млн грн премій (12-е місце), що на 22,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Ще за підсумками 2013-го «Оранта» входила до топ-10, а в 2009-му взагалі була лідером ринку.
За результатами додаткової емісії частка БТА Банку та групи EastOne може бути збільшена. «БТА Банк завжди був портфельним інвестором. Зараз у них близько 35% акцій, але враховуючи, що у них, на нашу думку, незаконно відібрали ще 11%, їхня частка може бути збільшена до 46%. Чи будуть акціонери й надалі нарощувати свою частку, поки невідомо. Рішення буде прийнято після вивчення усієї фінансової документації та звітності компанії. За той час, поки в компанії працювала тимчасова адміністрація, доступу до неї не було. Думаю, рішення буде прийнято вже до нового року», – сказав Роман Марченко. «Активи об'єднаного Казкомерцбанку і БТА Банку більш ніж у шість разів перевищують активи українського ПриватБанку, тому для них інвестиції в «Оранту» не є суттєвими. Вони до них готові», – розповіло джерело в компанії.
За словами Романа Марченка, стосовно колишнього менеджменту «Оранти» відкрито кримінальне провадження за підозрою у доведенні СК до банкрутства. «Коли буде рішення суду, будемо робити висновки», – сказав він. Отримати коментар в EastOne поки не вдалося.
Тінь сумнівів
Учасники ринку зазначають, що досягнення домовленостей між найбільшими акціонерами має велике значення для перспектив компанії. «Між тим про подальшу долю страховика можна буде говорити тільки після докапіталізізації активу. Якщо вони увіллють мінімальну суму, яка дозволить підтримати фінансові потоки, то говорити про стабільну роботу компанії не можна. Якщо ж сума інвестицій складе названі раніше 250 млн грн, цього буде достатньо для відновлення бізнесу», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. Нагадаємо, що тільки чистий збиток «Оранти» за 2013 рік склав 146,7 млн грн.
У той же час нинішня ситуація викликає питання у експертів. «Я не впевнений, що акціонери будуть готові влити в компанію необхідні 200-250 млн грн. Віктор Пінчук згорнув страховий бізнес в Росії, і навряд чи він має намір розвивати його тут. Для казахського БТА Банку «Оранта» – це актив, який дістався їм у спадок від попередніх власників. Я нещодавно спілкувався з їх представниками – пропонував придбати в Україні якісний актив, але вони відмовилися: їм це нецікаво», – говорить голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Він уже сумнівається в ефективності рішення по ревізійній комісії. «Це орган, який має перевіряти роботу страховика. А до нього увійшли самі співробітники компанії», – здивований експерт.
Вікторія Руденко
Релізи
ТОП-новости
