Уряд запровадив програму доступних кредитів «5-7-9%» на початку 2020 року для стимулювання інвестиційного кредитування під відповідні ставки. Однак пандемія ковіду змінила її пріоритети: додатково з’явилися антикризові кредити для поповнення обігових коштів та рефінансування кредитів – під 0-3%. Вони стали основними напрямками програми – за перші два роки «майже безкоштовно» було видано 88,8% усіх кредитів. Але застаріла назва «5-7-9%» залишалася незмінною.

За останні чотири місяці кількість учасників програми спочатку збільшилася на два банки – до 42 (приєдналися «Січ» та «Конкорд»), а потім зменшилася до 41 учасника (Мегабанк вивели з ринку).

За кількістю учасників держбанки становлять меншість програми – десяту частину, але в умовах воєнного стану вони стали безперечними лідерами за видачею пільгових кредитів. З початку наступу росії чотири держбанки підписали з бізнесом 80% усіх кредитних договорів в рамках програми «5-7-9%», тоді як з моменту старту програми і до 21 лютого 2022-го держбанки підписали лише 58,8% договорів.

При цьому держбанки видали з кінця лютого 58% усього обсягу пільгових кредитів, тоді як раніше вони видавали лише 29,7% кредитних коштів. Решту понад 70% коштів підприємці отримували в банках з приватним українським чи іноземним капіталом.

Але агресивна війна росії змінила ситуацію.

Наступний графік показує, що суттєве посилення держбанків забезпечив один ПриватБанк, частка якого за кількістю нових кредитів зросла із 38,1% до війни до понад 56,2% під час війни. Десь на третину зменшилися частки банків із іноземним капіталом, наприклад, частка Райффайзен Банку впала з майже 10% до 6,5%, а ПроКредит Банку – з 5,5% до 3%. Майже вдвічі скоротилася частка банків з приватним капіталом: у ПУМБ – з 5,9% до 3,3%, а в решти банків – з 10,2% до 4,4%.

Частку за обсягами кредитування суттєво – в 2,5-3 рази – збільшили ПриватБанк (з 10,8% до 24,9%) та Укргазбанк (з 5,6% до 14,8%). Скоротили позиції банки з іноземним та приватним українським капіталом: найбільше частка впала в Райффайзен Банку (з 15,8% до 11,1%) та ПроКредит Банку (з 9,4% до 4,2%), хоча ПУМБ зберіг свої 10%.

Змінилися не лише частки банків в пільговому кредитуванні – змінилася і його структура. Частка трьох «класичних» видів кредитів з початку війни суттєво впала – зі 100% до 18,5% від нових кредитів за сумою виданих коштів, оскільки уряд запровадив нові напрямки програми: кредити аграріям (під 0% на перші пів року, а далі 5%) та на антивоєнні цілі (під 0%, а після війни ставка зросте до 5%). На них одразу припало 81,5% виданих сум. Хоча аграрії і раніше отримували усі типи пільгових кредитів.

Причому державні банки сконцентрувалися саме на нових завданнях уряду – кредитуванні посівної та національній безпеці. Агрокредитів цієї весни держбанки видали сумарно на 14 млрд грн – 72,7% таких кредитів, а кредитів на антивоєнні цілі – майже половину, на загальну суму 5,2 млрд грн. Держбанки зберігали лідируючу роль і в інвестиційному кредитуванні – 90% нових кредитів.

Водночас приватні банки також продовжували фінансувати інші напрямки програми: їхня частка в нових антикризових кредитах становила 55,2%, а рефінансували кредити по суті лише вони (98,8%).

Враховуючи великий інтерес бізнесу до пільгових кредитів в умовах здорожчання комерційного кредитування (після підвищення облікової ставки НБУ до 25%), яке і так майже недоступне в умовах війни, в уряді вже тривалий час обговорюють можливу корекцію програми «5-7-9%». Її можуть влітку поширити, як мінімум, на підприємства переробки сільськогосподарської продукції.

Підвищення ролі державних банків у воєнний час підвищило їх сукупні показники з початку програми. Частка держбанків за кількістю виданих пільгових кредитів зросла до 63,4% (у приватних – 36,6%), однак за обсягом кредитування ситуація протилежна: держбанки видали все ще меншу частину коштів (37,9%), тоді як більшість коштів за програмою видано через приватні банки (62,1%).

І на поточний момент структура виданих доступних кредитів виглядає наступним чином. Державні банки майже за 2,5 року видали 70% усіх інвестиційних кредитів та 73% «воєнних» кредитів аграріям. Паритет по 50% державних та приватних банків зберігається в кредитах на антивоєнні цілі. Лідирують приватні банки в сегменті антикризових кредитів – 69% на 31%. Безперечне лідерство у приватних банків в сегменті кредитів рефінансування – майже 89%.

Це пояснюється тим, що традиційно державні банки кредитували великий бізнес – як державний, так і приватний. В кредитуванні ж малого та середнього бізнесу були сильними саме приватні банки. Програма «5-7-9%» створювалася саме для підтримки МСБ, тому коли уряд в умовах пандемії ковіду та локдауну економіки дозволив рефінансувати по програмі діючі портфелі, банки цим скористалися.

Рефінансування портфелів зменшувало ризики приватних банків, оскільки бюджет брав на себе відсоткові платежі бізнесу, тоді як інвестиційне кредитування було менш цікавим саме через ризики.

До війни «середній чек» кредиту в держбанках був в 3,4 раза меншим, ніж в приватних банках – 1,3 млн грн та 4,4 млн грн відповідно. Під час війни цей розрив скоротився до 2,9 раза, оскільки середня сума нового кредитування зростала не лише в державних (+110%), але й в недержавних банках (+80%) – до 2,7 млн грн и 7,9 млн грн відповідно. Завдяки цьому в середньому за програмою бізнес отримав в держбанках по 1,7 млн грн кредитів, а в інших – по 4,8 млн грн.

В середньому по системі пільговий кредит становив 2,83 млн грн. І лише два банки, обидва державні – Ощадбанк та ПриватБанк, видали менше коштів бізнесу – по 2,27 млн грн і 1 млн грн «в руки». В приватних банках суми були більші – максимальна у Креді Агріколь Банку (5,85 млн грн), але абсолютним лідером став державний Укрексімбанк (7,28 млн грн), відомий великими тікетами.