Антикризові урядові програми фіскального стимулювання та м’яка монетарна політика центробанків по всьому світу в 2021 році спровокували глобальну інфляційну хвилю, яка досягла рекордних історичних позначок. Українська інфляція подвоїлася – на кінець року становила 10%, що вдвічі вище за ціль інфляційного таргетування НБУ.

Той же графік, але в динамці.

Інфляційна хвиля змусила центробанки змінити риторику: пообіцяти чи вже розпочати згортання програм кількісного пом’якшення та перейти до підвищення процентних ставок. Національний банк України упродовж року п’ять разів піднімав облікову ставку, яка досягла 9% при початковому максимальному плані у 7,5%.

Але монетарний трансмісійний механізм «зламався»: депозитні ставки на залучення коштів населення, перебуваючи під тиском «ефекту храповика», упродовж року ніяк не відреагували на збільшення вартості грошей центробанку.

Цикл підвищення облікової ставки НБУ розпочав у березні, але до згортання безлімітного рефінансування він перейшов лише в останньому кварталі. Тому попри зростання вартості рефінансування банки поспішали набрати довгого ресурсу НБУ, поки не втратили цю можливість.

Але на відміну від 2020 року, автоматичний перетік коштів від рефінансу на ринок ОВДП вже не спостерігався. Майже все літо – осінь сальдо портфеля ОВДП на балансі банків було від’ємним. І лише у грудні банки суттєво збільшили свої вкладення, допомагаючи Мінфіну профінансувати рекордний місячний дефіцит бюджету. Сумарно за рік їхній портфель ОВДП зріс на 27,7 млрд грн.

Аналогічна ситуація спостерігалася і в юросіб, які наприкінці року за один день купили ОВДП більше ніж на 20 млрд грн (+25,1 млрд грн). Нерезиденти, які брали до уваги фактор геополітичної нестабільності, були обережні, тому в другій половині року постійно виходили з державних цінних паперів (+7,4 млрд грн).

Регулярно упродовж року скуповували ОВДП лише фізособи. Вони зацікавилися державними цінними паперами через низькі депозитні ставки – їхній портфель ОВДП збільшився на 14,1 млрд грн. При цьому дохідність нових випусків ОВДП упродовж року частіше зростала, ніж знижувалася.

Купівля ОВДП не завадила консервативним українцям продовжувати зберігати кошти в банках, хоча тренд 2020 року, коли населення втратило інтерес до строкових депозитів, посилився. За 11 місяців 2021 року на гривневих депозитах українці стали зберігати на 7,7% більше – 196,9 млрд грн. І хоча зростання залишків на рахунках на вимогу було лише трохи більшим – 8,6%, абсолютний розрив між рахунками та депозитами зріс з 67,7 млрд грн до 75,3 млрд грн.

Українці вже майже звикли до нульової дохідності за валютними вкладами. Упродовж року депозитні ставки продовжували зменшуватися – до 0,32% по річних вкладах в євро та 0,82% у доларах, проте у вересні цей процес зупинився і наприкінці року ставки трохи піднялися.

Через мізерні ставки та помірні валютні коливання українці не хочуть збільшувати доларові заощадження в банках: об'єм доларових депозитів домогосподарств за січень – листопад 2021 року скоротився на $21 млн (-0,24%) – до $8,521 млрд.

Ставки за депозитами в євро ще нижчі, ніж за доларовими, але 5-відсоткова девальвація євро до долара зробила купівлю європейської валюти більш привабливою в середньостроковій перспективі. Обсяг накопичень в євро на рахунках українців зріс майже на 15% – на 232 млн євро до 1,782 млрд євро.

Додаткові кошти від рефінансування НБУ та зростання накопичень клієнтів банків вимагало від кредитних установ шукати прибуткові вкладення для своєї пасивної бази. Упродовж січня – листопада активи банків зросли на 156,5 млрд грн (+8,6%), проте вкладення в ОВДП в цей період скоротилися на 15,5 млрд грн.

Майже усі залучені кошти банки спрямували в кредитування – як корпоративне, так і споживче. На цьому ринку відбувався справжній бум: кредитний портфель банків за 11 місяців зріс на 28,4%, або 169,4 млрд грн – до 765,3 млрд грн. Побоювання, що банки і надалі будуть віддавати перевагу ОВДП, а не кредитуванню, не справдилися. Корпоративне кредитування зросло на 27,2% (+121,8 млрд грн). Це суттєве зростання, враховуючи, що кредитування фізосіб збільшилося на 32% (+47,6 млрд грн).

Ситуація на валютному ринку була більш «стабільною». Упродовж року курс гривні до долара укріпився на 3,5%, а населення продовжувало продавати валюту – чистий продаж досяг $1,6 млрд.

Національний банк скуповував зайву валюту – за рік на понад $2,4 млрд – та нарощував резерви, які зросли на $1,8 млрд. Але досягти позитивної динаміки без $2,7 млрд «подарунку» МВФ було б неможливо. Платежі України за державним боргом суттєві, а рефінансувати їх постійно – важко.

2022 рік не стане виключенням.