Тренд № 1 – «Дешеві гроші»

Досягнення Національним банком ще в 2019 році інфляційної цілі у 5% +/- 1 в.п. дозволило йому розпочати стрімке зменшення облікової ставки, яка в 2020 році скоротилася більш ніж удвічі і впала до свого найнижчого в історії рівня – 6%.

Це змусило піти вниз і ставки за гривневими депозитами для населення. Їх дохідність в 2020-му хоч і скоротилися майже вдвічі, але в середньому залишалася в півтора раза вище за облікову ставку – трохи нижча за 9%.

В 2021 році можна очікувати збереження синхронного руху облікової ставки НБУ, яку на тлі посилення інфляційних ризиків можуть підняти навіть до 7,5%, та вартості залучених в населення коштів.

На цьому та наступних графіках можна перемикати дані за 2020 та попередній рік, щоб побачити зміну чи посилення тренду.

Тренд № 2 – «Максимальна ліквідність»

Стрімке зростання портфеля гривневих депозитів населення в 2020 році зупинилося.

Лютневий рекорд у 180,5 млрд грн було перевищено лише у жовтні (181,3 млрд грн). Через економічну невизначеність, спровоковану коронакризою, та падіння депозитних ставок українці втратили зацікавленість у довготривалих, термінових заощадженнях.

У березні, коли був запроваджений карантин, відтік депозитів з банків був незначним (-3 млрд грн). А вже у квітні в рази більше коштів повернулося до банків, але тільки на поточні рахунки та вклади до запитання (+23,9 млрд грн).

Українці змінили модель своєї фінансової поведінки та віддали перевагу поточним рахункам, які надають майже цілодобовий доступ до власних коштів. Дохідність за такими рахунками в окремих банках була співставна зі ставкою депозитів – 7% при середній дохідності річних депозитів у 9%.

Завдяки цьому стрибку обсяг щоденно доступних українцям коштів значно перевищив обсяг депозитів. І цей тренд лише посилився в другій половині року – розрив виріс до 67,7 млрд грн.

Завершення кризи та зменшення невизначеності має скоротити в 2021-му різницю між обсягами депозитів та поточних рахунків.

Тренд № 3 – «Гонитва за рефінансом»

М’яка монетарна політика НБУ в 2020 році проявлялася в рекордно низькій обліковій ставці та готовності рефінансувати банки без обмежень під гаслами боротьби з коронакризою та відновлення кредитування.

В другій половині 2020 року відбулося лавиноподібне зростання заборгованості банків (і ліквідних також) за кредитами рефінансування НБУ, яке зараз будь-який банк може отримати під 6% на будь-які цілі на п’ять років.

Грошова емісія через кредитний канал вже досягла цьогоріч 61,9 млрд грн та стала основною в умовах слабкої роботи двох інших каналів емісії – через цінні папери (НБУ не розпочав викуп ОВДП на вторинному ринку) та валютні інтервенції (чисте сальдо інтервенцій НБУ склало лише $1 млрд).

Останній стрибок попиту банків на рефінансування «співпав» із спробами Мінфіну профінансувати увесь дефіцит бюджету-2020 шляхом випуску нових боргових цінних паперів.

В 2021 році попит банків на рефінансування НБУ буде залежати від розміру облікової ставки, вартості та динаміки роздрібних депозитів і попиту Мінфіну та бізнесу на ресурси банківської системи.

Тренд № 4 – «Слабке кредитування та ОВДП-бум»

2020 рік не став роком відновлення кредитування.

Навіть дешеве рефінансування НБУ та надлишкова ліквідність банківської системи не повернули банкам високий апетит до ризикових вкладень. Урядові програми підтримки МСБ сконцентрувалися де-факто на пільговому рефінансуванні старих кредитів банків, а не на підтримці видачі нових.

В корпоративному сегменті банки більше були сконцентровані на списанні проблемних кредитів (NPL), ніж на видачі нових позик. І лише в жовтні банкам вдалося повернути кредитний портфель юросіб на докризовий рівень (березневий портфель де-факто є докризовим – лютневим, але із врахуванням курсової переоцінки портфеля через березневу девальвацію).

Роздрібне кредитування теж лише до жовтня оговталося від кризи і тепер показує незначне зростання в порівняні з березневим максимумом, що контрастує із 30-відсотковими темпами минулого року.

Додатковий графік показує, на що саме банки витрачають свою зайву ліквідність: не на кредитування, а на скуповування ОВДП (як на первинному ринку в Мінфіну, так і на вторинному – в іноземців).

Їхній портфель ОВДП зріс в півтора раза – на 183 млрд грн (в 2019-му він скоротився).

Враховуючи, що Мінфін в 2021 році планує збільшити внутрішні запозичення, вкладення в ОВДП можуть стати основним «бізнесом» банків, а портфель ОВДП – зайняти найбільшу частку в активах.

Тренд № 5 – «Нерезиденти входять та виходять»

2020 рік запам’ятається втечею нерезидентів, які з початку пандемії почали виходити із ОВДП – їхній портфель з початку березня до першої декади грудня скоротився майже вдвічі зі 129 млрд грн до 75 млрд грн.

При цьому вихід нерезидентів не призвів до зростання ані ставок нових розміщень, ані курсу долара, оскільки нерезиденти виходили поступово, а їхнє місце швидко зайняли банки.

Лише в останній місяць 2020 року нерезиденти почали повертатися (портфель зріс до 85 млрд грн) на фоні посилення апетиту міжнародних інвесторів до активів країн, що розвиваються, та підняття ставок Мінфіном до 10-12% для залучення якнайбільшої суми грошей для фінансування дефіциту бюджету.

В 2021 році нерезиденти можуть частково повернути втрачені позиції, враховуючи, що Мінфін знову запланував рекордний обсяг внутрішніх запозичень, а значить, буде готовий до підняття ставок.

Тренд № 6 – «Дорогий долар»

Якщо в 2019 році долар здешевів до гривні на 14,5%, в тому числі завдяки притоку валюти від іноземних покупців ОВДП, а протягом року населення то продавало його, то купувало, то в 2020-му тренд знову змінився кардинально.

Долар з початку року здорожчав майже на 20% (основний ціновий стрибок відбувся саме у березні), а населення десять місяців поспіль лише продавало валюту. Позитивне сальдо операцій пояснюється тим, що продаж валюти, здебільшого заробітчанами, був значно вищим, ніж здатність інших українців, які мають гривневі доходи, нарощувати накопичення в іноземній валюті та витрачати її за кордоном, наприклад, на відпочинок, який був обмежений через колапс міжнародного туризму.

Із відкриттям кордонів в 2021 році попит населення на валюту посилиться, а курс гривні, за експертними прогнозами, найімовірніше, буде коливатися помірно.

Тренд № 7 – «Готівковий бум»

Вперше в історії України обсяг готівки перевищив 500 млрд грн.

Зростання її обсягу розпочалося на початку карантину і не зупинялося увесь рік: паперових грошей в гаманцях українців, в касах банків та торгівельних мереж вже на 558 млрд грн.

Порівняння обсягу готівки із динамікою щомісячного роздрібного товарообігу показує, що зростання обсягу готівки не було викликано відповідним зростанням офіційної економіки та споживчих витрат.

Експерти кажуть, що через коронакризу посилився попит населення та бізнесу на готівкові кошти, а карантинні обмеження частину бізнесу змусили працювати в «тіні», де все «виключно за готівку» (зростання обсягу готівки припало на банкноти найбільшого номіналу – 500 грн та 1000 грн). До того ж з квітня 2020 року були посилені обмеження фінансового моніторингу, які витіснили частину тіньових операцій в готівку (див. «Українська тіньова економіка запаслася кешем»).