Усі в кеш

З початку 2020 року обсяг гривневої готівки зріс майже на 100 млрд грн – до рекордного рівня у 518 млрд грн. Поточні темпи зростання готівкових грошей на 31,5% (рік до року) значно перевищують темпи в 2015-2019 роках, коли вони не були вищі за 14%. А в кінці листопада 2019-го приріст становив навіть менше 3% за рік, нагадує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Обсяг готівкових грошей зростає не через відтік коштів населення з банків. Навпаки, після невеликого скорочення в банках у березні гривневих коштів населення на 0,7% наступні чотири місяці вони зростали. На 1 вересня такі кошти фізосіб досягли 362 млрд грн, що на 9,8% більше, ніж на 1 березня.

При цьому НБУ виявив, що українці у I півріччі стали рідше користуватися банкоматами: кількість транзакцій із зняття готівки скоротилася на 12%, а обсяги знятих грошей – на 5%. Менше грошей зняли українці з платіжних карток і в касах банків: в II кварталі на 9% менше, ніж в I кварталі (-35 млрд грн).

Водночас частка безготівкових операцій українців, в тому числі завдяки буму онлайн-торгівлі в період карантинних обмежень, продовжувала зростати: у II кварталі вона збільшилася до 86,1% за кількістю транзакцій та до 55,1% за обсягом операцій. Враховуючи усі вищенаведені факти, експерти радять шукати головну причину збільшення готівки цьогоріч на 22% не в поведінці споживачів. «Що найбільше змінилося і призвело до вибухового зростання обсягу фізичної готівки, так це значно повільніші темпи повернення знятої готівки в банківську систему», – сказав Михайло Демків.

В II кварталі обсяг готівки, яка надійшла в банки у вигляді торговельної виручки клієнтів, знизився на 19 млрд грн (-11% к/к). Через коронакризу та загальну невизначеність українці стали менше купувати товарів та послуг. Це підтверджується як даними падіння роздрібної торгівлі в квітні – травні, так і зростанням залишків на платіжних картках українців. Споживчі витрати домогосподарств у II кварталі скоротилися вперше з 2015 року – одразу на 10,4% р/р.

Але експерти бачать у цьому й інший фактор. Через карантинні обмеження, коли бізнесу було заборонено працювати, частина торговельних і сервісних підприємств обслуговували людей неофіційно. Отримані кошти вони не могли проводити через касу, тому перейшли на готівкові розрахунки. Ця отримана готівка не інкасувалася, а почала накопичуватися для готівкових розрахунків.

Одночасно зменшився притік гривні до банків і від українців, які стали менше поповнювати карткові рахунки в касах банків на 45,1 млрд грн (-23% к/к). «Я схильний це пов’язувати із посиленням правил фінансового моніторингу. З одного боку, допомогли Україні змінити статус з країни, що «частково відповідає» вимогам у сфері протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, до країни із «високим рівнем відповідності». З іншого боку, значний обсяг розрахунків, легальних та не зовсім, перемістився за межі банківської системи – у готівку», – пояснює Михайло Демків.

Прискіпливий фінмоніторинг

Йдеться про нові обмеження в фінансовому моніторингу, запроваджені 28 квітня. Одне з них полягало у зменшенні сум безготівкових розрахунків без ідентифікації фізичних осіб втричі – з 15 тис. до 5 тис. грн. Це вивело частину «сірих» платежів за товари та послуги між фізособами з банківської системи в готівку, констатує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Про суттєвий вплив фактору обмежень по лінії фінмоніторингу на об'єм готівки в обігу говорить і член Українського товариства фінансових аналітиків Василь Невмержицький. Про перехід бізнесу «в тінь», тобто в готівку може свідчити готовність магазинів та підприємств сфери послуг надавати цінові знижки клієнтам, які розраховуються готівкою, в тому числі при замовленні через Інтернет.

На думку голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука, квітневе посилення норм фінансового моніторингу мало визначальний вплив на збільшення готівки в обігу.

Друга за значимістю причина – продаж іноземної валюти населенням, зокрема заробітчанами, які залишились без роботи за кордоном і вимушені були обмінювати на гривню свої валютні заощадження. Отримана після обміну гривня не йшла потім в банки, а витрачалась на споживання.

Українці цього року щомісячно продавали іноземної валюти більше, ніж купували її в банках та небанківських обмінних пунктах. За вісім місяців чистий продаж валюти фізособами склав $1,12 млрд.

Інші версії

В Національному банку зростання готівки поза банками після спалаху COVID-19 і запровадження карантину не вважають унікальним українським явищем, оскільки ті ж тенденції спостерігаються у більшості країн: населення формує «буфери безпеки» у вигляді запасів готівки «про всяк випадок».

«Про формування запасів готівки на чорний день свідчить зокрема зростання попиту саме на банкноти великих номіналів», – повідомили FinClub в НБУ. За II квартал обсяг готівки в обігу зріс на 24,6 млрд грн за рахунок банкнот 1000 грн та на 25,4 млрд грн за рахунок банкнот 500 грн. Проте НБУ не може знати, хто саме накопичує цю готівку: «звичайні» українці чи «сірий» бізнес.

Серед причин зростання готівки поза банками в НБУ називають скорочення під час карантину купівлі дорогих товарів та товарів непершої необхідності, внаслідок чого зменшилася інкасація готівки. «Під час карантину дедалі більше людей відмовлялися від придбання дорогих товарів, а готівкові гроші стали довше затримуватися в обігу», – підтверджує цей тренд аналітик відділу ринкових досліджень банку «Південний» Інна Шпак.

Певний вплив чинили також карантинні виплати пенсіонерам, які у своїй більшості надають перевагу готівці, кажуть в НБУ. Бюджетні виплати, пов’язані із запровадженням карантину, дійсно збільшили готівкову масу в обігу, погоджується головний економіст Креді Агріколь Банку Олександр Печерицин. «Збільшилися соціальні витрати держави на користь приватних споживачів та малого бізнесу, щоб компенсувати вплив кризи, спричиненої коронавірусом. Це і збільшення соціальних виплат (пенсій, допомог тощо), і грошова допомога за адресними програмами», – розповів він FinClub.

В НБУ говорять про ріст неофіційних розрахунків у тих видах діяльності, роботу яких було тимчасово обмежено через карантинні заходи. Банкіри також помітили розширення тіньової складової економіки. «До факторів збільшення готівки слід віднести і посилення тіньової економіки в карантинний період, що передбачає зростання неофіційних розрахунків», – помітила Інна Шпак.

Вихід з кризи

Щомісячні темпи приросту готівки почали гальмувати. Якщо за квітень обсяг готівкових коштів зріс на 7%, то за серпень – лише на 2%. «Сповільнення темпів приросту готівки триватиме і надалі за умови відсутності значних шоків в економіці країни. Незважаючи на зростання готівки в Україні, її питома вага у грошовій масі усе ще залишається на рівні минулих років», – повідомили FinClub в НБУ.

Питома вага не змінюється через стрімке зростання усіх монетарних показників. «Цього року ми спостерігаємо прискорення всіх монетарних агрегатів, а не лише готівки в обігу. Якщо готівка поза банками в серпні зростала на 32,5% у річному вимірі, то грошова база збільшилася на 26%, грошова маса – на 29%», – підрахував начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.

Тому він каже про набагато ширшу тенденцію, ніж просто зростання готівки в обігу. Зокрема, у банківській системі від початку карантинних заходів у березні спостерігається активне нарощування залишків гривні на поточних рахунках фізичних осіб. Домогосподарства відреагували на карантинні обмеження та зростання невизначеності збільшенням щоденно доступних заощаджень і у готівковій, і у безготівковій формі. Ці кошти є потенційним ресурсом для відновлення приватного споживання.

Проте чи повернуться ці кошти назад у банки, залежить не тільки від карантинних обмежень, які сковують роботу бізнесу, а й від того, як швидко бізнес і українці пристосуються до нового фінмоніторингу.