З травня банки отримають можливість брати в Нацбанку довгі кредити на термін до п'яти років. За допомогою нового інструменту центробанк хоче допомогти банкам відновити довгострокове кредитування економіки. Втім, банки скептично оцінюють це позитивне починання: такі кредити будуть доступні далеко не всім банкам, а їхня вартість «кусатиметься».
Свята – золотий час для заробітку на позичальниках, і останні новорічно-різдвяні вихідні не стали винятком. Українці позичили у банків у півтора-два рази більше, ніж рік тому. І зростання попиту не зупинити: майже кожен другий банк очікує на сплеск споживчого кредитування.
Кредитні установи шукають способи знизити свої ризики в кредитуванні бізнесу. Помічником у цьому процесі виступають їхні акціонери і міжнародні фінансові організації, які можуть взяти на себе частину ризиків під час кредитування малого та середнього бізнесу. Банкіри сподіваються, що такий спосіб співпраці дозволить їм збільшити клієнтську базу і частково пом'якшити для позичальників умови кредитування.
Інституційна слабкість. Ці два слова – не бюрократична абракадабра, а причина появи багатьох проблем в Україні, хоча частина з них все ж викликана корупцією, некомпетентністю і саботажем.
Банки будуть прагнути заробити ще більше на споживчому кредитуванні, позбутися проблемних боргів і протистояти впливу монополії держбанків. Це тільки верхня частина айсберга викликів, з якими банки мають впоратися у 2018 році. FinClub розпитав банкірів, що новий рік обіцяє банкам та їхнім клієнтам: прогнози обережні.
Банкам полегшили податкове навантаження в зв'язку з їх переходом з 2018 року на МСФЗ 9. Їм дозволять платити менше податку на прибуток у разі формування значних резервів під проблемні активи і прощення позичальникам частини їхньої заборгованості. Банкіри вважають поступки держави природними, оскільки 69% країн світу після кризи пішли таким самим шляхом.
НБУ зобов'язав банки дізнаватися у клієнтів про джерела походження грошей під час транзакцій на суму понад 150 тис. грн. Це могло б призвести до локального апокаліпсису в вигляді блокування угод з рухомим та нерухомим майном і викликати відтік великих депозитів. Але банки запевняють, що ретельній перевірці піддадуть лише найризикованіші операції. FinClub дізнався, як клієнтам з неофіційними доходами переконати банк, що їхні гроші не «брудні».
З 2018 року українські банки, разом з європейськими, перейдуть на нові стандарти фінансової звітності – МСФЗ 9. Більшості з них можуть знадобитися нові інвестиції від акціонерів: їм доведеться оплачувати не тільки поточні збитки, а й майбутні кредитні ризики. Європейські банки потребують 15-20% нового капіталу, а українські – до 30%.
Національний банк через високу інфляцію утримує облікову ставку незмінною з травня на рівні 12,5%, але банки все літо продовжували знижувати депозитні ставки для населення. І хоча середня прибутковість річних гривневих вкладів перевищує 14%, найбільші банки вже залучають вклади за нижчими ставками. І вони бачать потенціал подальшого їх зниження.
Нацбанк ще на початку липня полегшив українцям виведення валюти за кордон, але до теперішнього моменту лише вісім банків почали надавати клієнтам послугу отримання електронної валютної ліцензії НБУ. Першими щасливцями стали 24 українці, які на $646 тис. купили за кордоном нерухомість, цінні папери і поповнили рахунки. Інші зацікавлені клієнти поки не змогли довести банкам легальність своїх доходів і цілей інвестування валюти.
Релізи
ТОП-новости
