Вперед і вгору
За минулий тиждень гривня на міжбанку поступово зміцнилася на 8,7%, але вчора впала відразу на 5,6%. У понеділок вартість долара на міжбанківському валютному ринку підскочила з 21,11 грн/$ до 22,35 грн/$. Готівковий долар, який тривалий період тримався на рівні 25 грн/$, слідуючи загальному тренду, подешевшав до 23,7 грн/$. Тепер же його котирування також можуть знову підвищитися.
Зміцнення гривні минулого тижня дозволило НБУ зробити оптимістичну оцінку ситуації. «Є підстави говорити про досягнення еквілібріуму на валютному ринку. Останніми тижнями ми спостерігаємо на ньому стабільну ситуацію. Тому Нацбанк констатує присутність передумов для лібералізації ринку і ослаблення деяких обмежень», – сказала голова НБУ Валерія Гонтарєва. Після цього, дійсно, ряд валютних обмежень було скасовано.
Транш зіграв
Учасники ринку пояснюють відновлення зростання долара декількома факторами. «Ситуація на ринку, як і раніше, дуже нестійка. Нацбанк адміністративними заходами обмежував вихід деяких покупців, також був дефіцит гривні. Але в середині минулого тижня на ринку з'явилася гривня з рахунків Держказначейства: почалися проплати з боку Мінфіну, і залишки на коррахунках банків зросли на 5,5 млрд грн, – розповів FinMaidan директор казначейства одного з найкрупніших банків. – Кількість покупців на ринку зростає, попит збільшується».
Традиційно, Держказначейство здійснює платежі бюджетним розпорядникам в третій декаді місяця, коли надходять податкові проплати. Однак отримання коштів Міжнародного валютного фонду в березні дало Мінфіну можливість в будь-який час фінансувати державні витрати. На початку квітня обсяг коштів на казначейських рахунках досяг рекорду. «На казначейському рахунку – 32 млрд грн. Це найбільша сума з 2005 року», – заявляв прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Поки подорожчання долара було стриманим. «Низький рівень ліквідності валютного ринку і нерівномірний розподіл клієнтських ордерів привели до переважання короткострокового попиту. Тому ринок виріс з рівнів 21/21,5 до 22,2/22,5 на закритті торгової сесії в понеділок. Варто відзначити, що зростання було обмежено планкою 23 грн, бо ще з ранку НБУ оголосив про свою готовність продавати долари по 23 грн/$», – зазначив начальник відділу роботи з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Capital Юрій Товстенко.
Стабільні очікування
Банкіри не чекають нової хвилі знецінення гривні і вважають, що курс триматиметься приблизно на нинішньому рівні. «Ринок потребує активного втручання з боку регулятора, тому що ситуація все ж таки нестабільна. Крім адміністративних заходів та інтервенцій, Нацбанк може відмовляти деяким покупцям, знижуючи таким чином попит на валюту. Але в принципі ситуація під контролем, і найближчим часом курс буде на рівні 21-23 грн/$», – прогнозує скарбничий іншого банку. «Треба звикати до того, що курс коливатиметься в межах 21-24 грн/$ залежно від попиту та пропозиції. При цьому НБУ продовжуватиме тримати руку на пульсі, не дозволяючи ринку значно відхилятися від позначених рівнів», – вважає Юрій Товстенко.
Гривня подорожчає
Головні поточні цілі Нацбанку – утримання низької інфляції та валютний курс в діапазоні 20-22 грн/$. І задля їх досягнення НБУ готовий застосувати усі заходи, які йому дозволить МВФ. Вчора в НБУ оголосили, що продовжать боротися з валютною нестабільністю шляхом обмеження обсягу вільної гривні на ринку.
Перший крок – підвищення облікової ставки з 4 березня з 19,5% до 30% річних. Такої високою ставка була півтора десятиліття тому: з березня до квітня 2000 року вона становила 32%. Її нинішнє зростання зробить дорожчими гривневі ресурси. НБУ вже заявив про підвищення ставок своїх активних і пасивних операцій. Але щоб не підривати стабільність банків, ставка стабілізаційних непогашених кредитів залишиться незмінною до червня. «Паніка і ціни зростають, з магазинів почали зникати товари, які не мають ніякого відношення до курсу та імпорту і виробляються в Україні. Це ненормально. Тому ми продовжуємо використовувати монетарні заходи і підвищуємо облікову ставку», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва.
Це вже друга зміна ключової ставки Нацбанку в поточному році – 6 лютого її підвищили з 14% до 19,5%, оскільки напередодні центробанк відпустив курс гривні у «вільне плавання». Після цього гривня впала вдвічі – долар подорожчав на міжбанку з 16 до більше ніж 34 грн/$, а на споживчому ринку почалася паніка.
Удар по резервах
Банки повинні будуть знайти додаткові кошти для збільшення обов'язкових резервів. Їх загальний обсяг має збільшитися на 12 млрд грн, але як мінімум 9 млрд грн банки зможуть «зарезервувати» без особливих проблем. До обов'язкових резервів можна буде включати не 50%, а 100% залишків готівки в касах банків у національній валюті. «Такий дозвіл спростить обов'язкове резервування для банків», – пояснює начальник управління торгових і казначейських операцій Укрсоцбанку Руслан Кравченко. Обсяг резервів, який банкам потрібно сформувати за рахунок нових джерел, становить таким чином 3 млрд грн.
Нацбанк встановив максимальний ліміт зростання монетарної бази в 2015 році – 91 млрд грн. Насправді це величезна сума. За 2014-й монетарна база зросла на 26,1 млрд грн – до 333,2 млрд грн. В НБУ кажуть, що значну частину цих коштів складуть кредити Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам збанкрутілих банків. У держбюджеті закладено на ці цілі 20 млрд грн, а учора було визнано неплатоспроможним Дельта Банк, клієнтам якого ФГВФО обіцяє повернути 16,4 млрд грн. При цьому НБУ обмежить зростання свого портфеля ОВДП: буде менше викуповувати їх у НАК «Нафтогаз» і держбанків.
В результаті цих заходів курс долара повинен трохи опуститися. «Курс на міжбанку вже почав зміцнюватися до 24-25 грн/$, а офіційний курс – 24,82 грн/$. Нові обмеження плюс монетарна політика швидко почнуть допомагати повернутися до фундаментального рівня курсу – 20-22 грн/$», – анонсувала Валерія Гонтарєва.
Валютні несподіванки
Одними монетарними заходами НБУ не обмежився. Він опублікував постанову № 160, якою ввів нові адміністративні обмеження у роботі з валютою. Тепер банкіри не зможуть купувати валюту за дорученням підприємств, якщо у тих є валютні депозити в банках на суму понад $10 тис. Також НБУ визначив, що видача готівки з електронних платіжних інструментів проводиться тільки в гривні. Банкам заборонено продавати підприємствам за безготівкову гривню банківські метали масою понад 3,216 тройської унції протягом тижня.
Крім того, було продовжено норму про повернення валютної виручки в країну протягом 90 днів і продаж 75% валютних надходжень підприємств на міжбанку. Нацбанк буде моніторити валютні операції та зможе зупиняти підозрілі угоди. Також продовжено обмеження з купівлі громадянами валюти в еквіваленті не більше 3 тис. грн в день, за винятком купівлі валюти для погашення кредитів. Крім того, громадяни не можуть переводити за кордон валюту без відкриття рахунку більше, ніж на 15 тис. грн день, а з відкриттям рахунку – 150 тис. грн на місяць.
У Нацбанку особливо підкреслили, що нові обмеження не торкнуться населення. «Це зроблено виключно для боротьби з нелегальним імпортом і відтоком капіталу. Ці норми не тільки узгоджені з МВФ, але Фонд також допомагав їх розробляти, – повідомила голова НБУ Валерія Гонтарєва. – Ми спеціально оприлюднимо ці норми лише ввечері, щоб хтось не встиг вигадати можливості для їх обходу».
Утримання гривні
Експерти кажуть, що подорожчання гривневих ресурсів може не привести до стабілізації курсу. «Підвищення облікової ставки до рівня інфляції – остання цифра 29% – є класичною монетарною політикою, але погано працює за галопуючої інфляції. Звичайно, це підвищить вартість кредитів, але їх майже не видають або видають лише дуже надійним позичальникам. Тому загальний вплив буде мінімальним на курс і, скоріше, негативним на економіку», – розповідає керуючий директор компанії Empire State Capital Partners Ярослав Удовенко.
При цьому банкіри зазначають, що ситуація на ринку вже почала поліпшуватися: відбувається не тільки падіння курсу долара, але й перевищення обсягу купівлі валюти у населення над продажем. «У понеділок цей тренд був особливо помітним, – говорить заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігор Львов. – Ми купили у населення валюти в п'ять разів більше, ніж йому продали».
Боржників відсторонили від валюти
Іноземну валюту зможуть купувати на міжбанку тільки ті підприємства, які не мають податкового боргу перед держбюджетом. Згідно з листом Нацбанку № 28-211/12780 від 26 лютого, банки зможуть продавати валюту своїм клієнтам під імпортні операції лише за наявності у них довідки від Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості по сплаті податків. Офіційна причина змін абстрактна: «з метою вдосконалення контролю над відтоком коштів, зменшення тиску на валютний ринок та посилення фінансової дисципліни клієнтів».
Це вже не перша обмежувальна міра Нацбанку, яка стосується імпортерів. Минулого тижня він почав перевіряти усі імпортні контракти при здійсненні передоплати на суму понад $50 тис., щоб виявити операції фіктивного імпорту. А усі контракти на суми понад $500 тис. проводитимуться виключно на основі відкритого імпортного акредитиву, який має бути підтверджений закордонним банком з рейтингом інвестиційного рівня. Крім того, регулятор заборонив гривневе кредитування підприємств для купівлі ними валюти на міжбанку. А термін валютування заявки клієнтів було збільшено з трьох до чотирьох днів з моменту подачі заявки.
У Нацбанку неодноразово підкреслювали, що обмеження спрямовані на боротьбу зі спекулянтами та фіктивними операціями. «Перевірятимуться тільки імпортні контракти, бо деякі з них є некоректними», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва. НБУ не виключає інших обмежень.
Податки недоплатили
«Податкове» нововведення Нацбанку не повинно ускладнити операції всім підприємствам. Нарахувати платнику податкові зобов'язання – це не єдиний крок, який необхідно зробити податківцям, щоб у імпортера виник податковий борг. Таке податкове зобов'язання має бути узгоджене, але платник може почати тривалу процедуру оскарження.
«Платник повинен сплатити податкові зобов'язання або почати процедуру адміністративного або судового оскарження. В даному випадку ми розглядаємо ситуацію, коли фіскальний орган нараховує підприємству податкові зобов'язання, а не бізнес сам їх декларує. Якщо ж платник не виконує жодну з цих дій, то податкове зобов'язання вважається узгодженим і непогашеним і стає податковим боргом. Якщо ж платник не згоден з нарахуванням і починає оскаржувати його в судовому або адміністративному порядку, то ця неузгоджена сума не потрапляє до податкового боргу», – говорить юрист юридичної фірми FELIX Інна Плескач.
Однак якщо такий податковий борг вже є, то для купівлі валюти цей борг треба погасити. «Але навіть якщо у вас його немає, то дії з отримання довідки про відсутність боргу заберуть не менше п'яти робочих днів – саме за такий термін фіскальні органи розглядають заявки про видачу довідки. Отримувати її доведеться під час кожної купівлі валюти, оскільки термін дії довідки ДФС обмежений десятьма днями», – зазначає Інна Плескач.
У 2014 році погашення податкового боргу склало до зведеного бюджету 8,3 млрд грн, що на 44,3%, або 2,6 млрд грн більше, ніж у 2013-му. Протягом року платникам податків було надано розстрочку зі сплати боргу на 5,7 млрд грн, що на 25,6%, або 1,2 млрд грн більше, ніж у 2013 році.
Уповільнена реакція
Таку пильну увагу до покупців іноземної валюти підприємці розцінюють негативно. «Не знаю, хто зараз купує валюту за такою ціною. Але це виглядає так, що Нацбанк намагається будь-якими способами скоротити попит на неї. Це зниження вже відбувається, тому що для багатьох імпортерів навіть курс 16 грн/$ був непідйомним. Але при цьому поки ми не бачимо, що на ринку дуже велика пропозиція валюти», – говорить директор однієї з роздрібних мереж побутової техніки.
Зараз важко сказати, чи дадуть останні заходи Нацбанку серйозний позитивний ефект для курсу гривні. Після різкого стрибка напередодні вартість долара на міжбанку в п'ятницю знизилася на 2 грн – до 28,02 грн. Офіційний курс долара знизився на 2,25 грн, відштовхнувшись від планки у 30 грн/$. «Відсутність послідовності в імплементації норм НБУ, що виразилося у їх частковому скасуванні, знову призвело до зростання невизначеності на ринку. У нашій ситуації для досягнення результатів є вкрай важливими послідовність і логічність дій, а цього ми зараз, на жаль, не спостерігаємо», – зазначає голова правління Універсал Банку Ігор Волох.
Падіння обсягів
Обсяг валютного ринку в січні продовжив «стискатися» і досяг мінімальних позначок. Вчора в НБУ повідомили, що обсяг валюти, купленої банками у населення, минулого місяця скоротився на 40% – до $89,6 млн. Такими ж темпами впав і обсяг продажу валюти населенню – на 44%, до $109 млн. Одночасно скоротився також обсяг міжбанківських торгів (на 28%, до $10 млрд) і обсяг інтервенцій НБУ (на 38%, до $518,2 млн).
«Нацбанк не пішов з валютного ринку, залишивши його напризволяще», – заявила напередодні голова НБУ Валерія Гонтарєва. Вона повідомила, що НБУ щодня проводить прямі інтервенції НАК «Нафтогаз» на закупівлю газу і «Енергоатому» – для закупівлі ядерного палива. «За нашими розрахунками, без тиску з боку найбільших імпортерів на ринку має превалювати пропозиція валюти. Ми вже досягли домовленості з МВФ: поки валютний ринок не збалансується, ми будемо продовжувати проводити ці інтервенції з валютних резервів країни», – сказала вона.
На ці цілі в січні було витрачено $464 млн, а сумарно, з урахуванням обслуговування держборгу – $624,4 млн, резерви НБУ впали на $1,11 млрд, до $6,42 млрд. Це критичний рівень резервів, який ледь покриває місячний обсяг імпорту. Вже до початку березня резерви можуть опуститися нижче позначки $6 млрд. Тому НБУ розраховує на поповнення резервів за рахунок чотирирічної програми Міжнародного валютного фонду обсягом $17,5 млрд. «Враховуючи перспективи отримання коштів, ми ставимо собі за мету збільшити валютні резерви держави до $17 млрд на кінець року. Цьому сприятиме нова програма з МВФ», – розраховує Валерія Гонтарєва.
Такі ж очікування поділяють в уряді. У Мінфіні припускають, що МВФ в рамках нової програми EFF виділить Україні цього року максимально можливу суму кредиту – $10 млрд. Про це вже заявляла міністр фінансів Наталія Яресько.
Ці кошти очікуються не раніше березня. Але вже зараз НБУ бачить ознаки поліпшення ситуації. Після того, як НБУ 6 лютого відпустив курс - він підскочив в обмінних пунктах з 16,5 грн/$ до 27 грн/$, населення збільшило продаж валюти. З 6 по 17 лютого перевищення продажу валюти над її купівлею в касах банків склало майже $97 млн. «Паніка населення знижується», - упевнені в НБУ. Але при цьому НБУ ігнорує той факт, що гривня продовжує девальвувати.
Боргова потреба
Україні обіцяли підтримку й інші інвестори. Країна повинна отримати нові кредити або відстрочку за вже взятими боргами на загальну суму $40 млрд. Зокрема, Світовий банк готовий надати $2 млрд, уряд США – $2 млрд, ЄС – $2,6 млрд. «Співпраця з МВФ в 2015 році відіграватиме визначальну роль в економічному житті країни. По-перше, без кредитів від донорів валютний баланс держави в 2015-му просто не зводиться. Україні наступного року потрібно буде виплатити за валютними боргами понад 9 млрд, а ще потрібно фінансувати закупівлі газу, наприклад», – зазначає член Ради НБУ Роман Шпек.
Необхідність підтримки з боку МВФ пов'язана не тільки з потребою у наповненні резервів, а й оплатою поточних боргів країни. «За деякими оцінками, Україні у найближчі два роки потрібно виплатити близько $14 млрд. Сума чимала, особливо в умовах падіння ВВП, кризових явищ в економіці та військових дій всередині країни. Однак у прогнозі слід враховувати ще й активну допомогу, яку надають Україні міжнародні фінансові інститути, – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. – Доходи країни падають і знижуватимуться наступного року. Це означає, що без допомоги ззовні ми, як держава, не здатні повністю і своєчасно виконувати зобов'язання перед кредиторами. Тому найближчого року Україна дуже залежатиме від прихильності іноземних донорів».
Поки МВФ не робив заяв щодо виділення Україні першого траншу. «Рішення МВФ залишиться рішенням, а у нас усі завжди очікують не рішень, а дій, тому ринок відреагує якимось чином лише після надходження грошей державі. Стабілізація на ринку настане тільки після повного врегулювання усіх питань з РФ і донецько-луганським регіоном. Необхідно враховувати, що в цьому регіоні багато експортно орієнтованих підприємств (15-20% експортної виручки припадало на ці області), і тільки після відновлення вони зможуть відновити роботу. Відкритим залишається питання про торгівлю з РФ. За оптимістичними прогнозами, спокою на валютному ринку можна чекати не раніше літа 2015 року», – вважає заступник голови правління одного з найбільших банків.
Міжбанк шукає точку опори
Банкіри учора підбили перші підсумки ринкового формування курсу без прямого втручання Нацбанку. Середньозважений курс на міжбанку підскочив за чотири торгові сесії з 15,88 грн/$ до 24,94 грн/$, а офіційний індикатор – на 8 грн, до 24,84 грн/$. Протягом року гривня девальвувала втричі – ще 6 лютого 2014-го її курс становив 7,99 грн/$. Після чого голова НБУ Ігор Соркін «відпустив його».
Ринок в умовах збереження адміністративних обмежень НБУ намагається намацати рівноважний курс. «Коли індикативний курс був на рівні 16,5 грн/$, імпортери були готові купувати валюту, але її не було на ринку. А зараз вони бачать, що долар полетів за 25 грн, і для них цей курс дуже високий. Фізично вони можуть його купити, але не хочуть через дорожнечу, тому вони зайняли вичікувальну позицію», – говорить заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський.
Уповільнений продаж
Банкіри поки не вірять, що 50-відсоткова девальвація гривні спричинить різке зростання обсягу продажу валюти. «На початковому етапі можливе деяке збільшення пропозиції валюти, але в короткостроковій перспективі ми не очікуємо істотної зміни балансу попиту та пропозиції», – прогнозує директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов.
До того ж якщо експортер вважає, що курс може бути ще вищим, бажання заробити ще більше спонукає його не поспішати з продажем. «Експортери хочуть розібратися, наскільки це стрімке зростання курсу і як довго воно триватиме. У п'ятницю експортери ще відкладали угоди, а в понеділок вони вже самі пропонували купити у них валюту за курсом, близьким до офіційного, – зазначає Владислав Сочинський. – Хоча деякі експортери замість продажу своєї валютної виручки залучають кредити у банків, бо вважають, що ставки за ними будуть більш вигідними, бо вони потім зможуть продавати валюту дорожче».
На роздрібному ринку тенденція схожа: діапазон ціни продажу долара в касах становить 24-26,5 грн, але ліміт НБУ в 3 тис. грн дозволяє купити людині в банку не більше $125. «Ми вже побачили, що люди почали нести валюту до відділень. Грошей принесли більше, ніж потім купили, бо громадяни, які раніше купували валюту, щоб заробити, почали її скидати, – каже голова правління банку «Форвард» Андрій Кисельов. – Ажіотажного попиту на неї ми не бачимо. У зв'язку з цим ми робимо висновок, що очікування йдуть на зниження курсу».
Курс визначиться
Ні НБУ, ні банкіри не дають прогнозів щодо курсу на найближчий час. «Подальша динаміка залежить від ефективності заходів НБУ щодо стабілізації або повернення депозитів вкладників, розвитку подій на сході країни і затвердження МВФ нової кредитної програми України», – вважає Михайло Папанов.
Ціна валюти залежатиме від ряду чинників – і попит імпортерів на валюту буде основним з них. «Якщо імпортери побачать, що їм нормально купувати валюту за курсом 20-21 грн, то курс уже не впаде нижче, – говорить керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман. – Інша ситуація може бути тільки в тому випадку, якщо нас завалять грошима міжнародних донорів. Або якщо Україні вдасться відсудити у Росії $50-100 млрд. Тоді реальність стане зовсім іншою».
Сьогодні FinMaidan вів пряму трансляцію круглого столу на тему «Реалії ринкового курсоутворення в Україні».
10 лютого в 11:00 «Фінансовий клуб» проводить у прес-центрі інформаційного агентства «Українські Новини» круглий стіл на тему «Реалії ринкового курсоутворення в Україні».
Індикатив помер. Хай живе індикатив!
Нацбанк послабив контроль над ціноутворенням на міжбанківському валютному ринку. З 5 лютого він припинив проводити щоденні аукціони з продажу валюти, за результатами яких визначався індикативний курс. Адже він уже кілька місяців не був репрезентативним. «Частина банків працювали за індикативним курсом, а частина – надсилали заявки на аукціони з індикативного курсу, а працювали інакше. Різниця досягла 20-30%, і аукціони перестали мати значення. На ринку з'явилося багато курсів. Тому ми вирішили, що аукціони почали приносити шкоду, і скасували їх», – повідомила глава НБУ Валерія Гонтарєва.
Тепер банки самостійно мають визначити рівноважний курс в «тепличних умовах». «Ми продовжуємо продавати валюту НАК «Нафтогаз України» безпосередньо з наших резервів – це $500 млн на місяць. Тому ми вважаємо, що пропозиція валюти повинна перевищити попит, – сказала Валерія Гонтарєва. – Крім того, продовжують діяти адміністративні обмеження: продаж 75% валютної виручки протягом 90 днів, обмеження капітальних операцій і купівлі валюти». Вона відмовилася спрогнозувати якийсь курс, запевнивши, що «25 грн/$ не буде».
Відкладений попит нависає
У Нацбанку впевнені, що інтерес підприємств до скуповування валюти найближчим часом впаде. Адже відкладений попит сформувався, коли курс був до 16 грн/$, тоді як при більш дорогому доларі він скоротиться. «Це питання до імпортерів, на якому курсі вони бачать купівельну спроможність. Можна завести товар при 15 грн/$, і його буде більше, ніж при курсі 20 грн/$. Формально відкладений попит становить $1 млрд, але насправді реальний попит – $200-300 млн», – вважає Валерія Гонтарєва.
Учасники ринку поки не мають такого оптимізму. «Реальний відкладений попит набагато вище, ніж $300 млн. Точні цифри назвати складно, але, думаю, обсяг в $1 млрд можна вважати цілком справедливим. Збільшення пропозиції на тлі зростання офіційного курсу може бути короткочасним і ситуативним, бо реальна валютна виручка від експортерів в країну не надходить, – відзначає головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков. – Головний стимул заведення виручки – нормалізація ситуації в країні в цілому, яка викличе бажання не тікати з неї, а продовжувати бізнес. Але крім небажання експортерів заводити виручку, варто враховувати і різке зниження експортної виручки як такої. А ще потрібно не забувати, що багато учасників непогано себе почували в тіні, і вивести їх звідти буде непросто».
Зворотна реакція
Банкіри скористалися спекулятивною можливістю. Учора торги на міжбанку відкрилися офіційними котируваннями на рівні 16,5 грн/$, а закрилися – 21,65 грн/$. І подорожчання долара на 5 грн за день – це не межа. «Найближчим часом ми будемо спостерігати тренд до підвищення долара, оскільки експортери не поспішають заводити валютну виручку. Відкладений попит імпортерів перевищує $300 млн, але він сформувався за курсом 16,5 грн. Не всі клієнти готові купувати валюту на нинішньому рівні. Рано чи пізно ринок знайде точку рівноваги, але на якому рівні це буде, поки невідомо. Усі учасники ринку намагатимуться намацати больовий поріг НБУ, коли почнуться дзвінки», – повідомив скарбничий одного з крупних банків. Дійсно, обсяг торгів учора був не рекордним – всього $160,15 млн.
До того ж гривня потрапляє в замкнуте коло, що провокує її девальвацію. Микита Мишаков пояснює, що подорожчання долара підвищує ціну обслуговування держборгу, а збільшені витрати держбюджету покриваються нарощуванням держборгу, який фінансується новою грошовою емісією, а вона знову тисне на курс.
Не вийшло поки що й перейти до єдиного курсу за рахунок зближення офіційного та тіньового валютних ринків. Офіційний курс виріс до 18 грн/$, ринковий – до 21,65 грн/$, а курс чорного ринку, що становив 22 грн/$, підвищився іще більше.
Гривня подорожчає
Щоб не допустити потрапляння на вільний валютний ринок зайвої гривні, НБУ вирішив влаштувати економіці та банківській системі грошовий голод. Від сьогодні він підвищив облікову ставку з 14% до 19,5%. Це означає зростання вартості усіх видів кредитів НБУ, які видаються банкам. «Ставки за кредитами овернайт підвищаться з 17,5% до 23%, за депозитними сертифікатами, на які НБУ абсорбує гроші банків, – до 13%, кредити рефінансування – до 19,5%», – пояснив директор департаменту відкритих ринків НБУ Олег Чурій. Це потягне за собою ціну гривні на міжбанку, а в подальшому – прибутковість депозитів і, як наслідок, кредитів.
Цей монетарний інструмент використовують усі центробанки. Для обмеження скупки іноземної валюти учасниками ринку центробанк Росії підвищував облікову ставку для рублевих кредитів з 10,5% до 17%, а центробанк Швейцарії, навпаки, знизив її до від'ємного значення «-0,75%», щоб валютні дилери припинили скуповувати його національну валюту – швейцарський франк. «Підвищення облікової ставки і відмова від фактичної фіксації курсу є кроками на шляху до ринкового механізму грошово-кредитної політики, про що було заявлено ще навесні 2014 року. Вільне ринкове курсоутворення і більш активне використання процентної ставки – це ключові складові режиму інфляційного таргетування, про прагнення до якого НБУ неодноразово заявляв», – зазначає начальник аналітичного відділу Альфа-банку Олексій Блінов. Але, на його думку, спроба «м'якої» стабілізації валютного ринку і виправлення платіжного балансу без переходу на однозначний ринковий курс виявилася невдалою при макроекономічних умовах, які постійно погіршуються.
Наскільки ефективними будуть методи монетарної політики, банкіри сказати не можуть. Адже ціна ресурсів НБУ дорожчає на 5,5% річних, а тільки вчора протягом дня долар офіційно подорожчав на міжбанку на 31,2% – це 11 388% річних.
На межі вибуху
Сьогодні НБУ повинен «усунутися» з міжбанку, дозволивши банкам самостійно знайти рівноважний ринковий курс долара. Протягом останніх трьох місяців НБУ щодня проводив аукціони, в ході яких продавав банкам спочатку по $5 млн, а потім по $3 млн на день. Виходячи з поданих банками котирувань, він розраховував індикативний курс, який був рекомендований як курс для усіх інших угод на міжбанку, так і для готівкового ринку (допускалося 5-процентне відхилення).
Це призвело до того, що відмітка на міжбанку надовго завмерла на рівні 15,75 грн/$, в банківських обмінних пунктах – на рівні 16,53 грн/$, а на чорному ринку – понад 20 грн/$. Після того як 26 січня НБУ попередив банкірів про майбутні зміни, вони спрогнозували курс «не менше, ніж 20,5 грн/$» (див. «Підбір курсу»).
Не чекаючи четверга, НБУ вже почав послаблювати курс. Його офіційне значення підвищилося за три дні на 0,57 грн – до 16,73 грн/$, міжбанк також пішов вгору. Вчора банки купили валюти для своїх клієнтів на $382 млн по 16,81 грн/$, тоді як ще напередодні при курсі 15,88 грн/$ на торги було виставлено лише $223 млн.
Універсальна відмова
Очікування зростання курсу змушує банки шукати способи мінімізувати збитки. Один з клієнтів Універсал Банку вчора розповів FinMaidan, що йому відмовили у здійсненні щомісячного платежу в рахунок погашення валютного кредиту. Він щомісяця приносив у відділення банку гривню, за яку купував за курсом банку валюту для погашення боргу. «У мене не прийняли платіж за валютним кредитом. У відділенні сказали, що це їхнє внутрішнє розпорядження. Я написав заяву про це в банк і зателефонував до Нацбанку», – розповів FinMaidan позичальник.
У відділенні банку, де не прийняли платіж, сказали FinMaidan, що усі платежі за кредитами приймаються «в ту дату, яка вказана в договорі». Однак в договорі вказується не день платежу, а крайній термін платежу – «до 10-го числа». Це дозволяє клієнту зробити платіж заздалегідь в будь-який зручний день за курсом на день погашення. Тепер же йому у відділенні запропонували зробити це саме 10 лютого, коли курс може становити очікувані банкірами «понад 20 грн/$».
У центральному офісі Універсал Банку запевняють, що це непорозуміння. «Ніяких внутрішніх розпоряджень і обмежень в нашому банку немає. Якщо клієнт прийшов погасити черговий платіж за кредитом у зазначені в договорі терміни, банк зобов'язаний прийняти у нього цей платіж», – сказали в прес-службі.
Неминуче підвищення
Індикативний курс лише формально демонстрував низький курс. Основні ж угоди укладалися за набагато вищою ціною. Тому після того як курс знову стане ринковим, банкіри обіцяють його зростання як на міжбанку (до рівня 20-22 грн/$), так і на готівковому ринку. І банкам невигідно «сьогодні» приймати гривню від позичальників, щоб «завтра» отримати збиток під час купівлі валюти. «Банк повинен купувати валюту для валютних позичальників на міжбанку. Якщо курс там зросте, то банк не зможе продавати долари клієнтам собі у збиток», – говорить скарбничий однієї з великих установ. Побоюватися варто позичальникам усіх банків.
Останніми місяцями банки продавали валюту позичальникам для виконання ними своїх валютних зобов'язань або за офіційним готівковим курсом (близько 16,5 грн/$), або пільговим, який був трохи нижчим. «Позичальники банку «Фінанси та Кредит» можуть скористатися спеціальним пільговим курсом купівлі валюти для погашення кредитів. Курс визначається щотижня по понеділках. На сьогодні це 14 грн/$, що досить комфортно для тих клієнтів, які прагнуть виконати свої зобов'язання перед банком», – повідомили в прес-службі банку «Фінанси та Кредит». У банку «Надра» використовували пільговий курс 10 грн/$, а клієнти УкрСиббанку кажуть, що платили по 15 грн/$.
Багато інших банків зовсім не використовували пільгові курси або пропонували їх тільки найбільш незахищеним категоріям позичальників. «Ми пропонували пільговий курс для клієнтів Луганської та Донецької областей – 9,5 грн/$», – говорить начальник управління розробки продуктів Укрсоцбанку Ольга Шостак. Після переходу всіх гравців на ринковий курс пільгові курси можуть зникнути або їх значно підвищать. «Ми пропонуємо іпотечним позичальникам спеціальний курс: залежно від багатьох параметрів він становив 11, 13 або 15 грн/$. Перегляд курсу залежатиме від розвитку ситуації на валютному ринку», – повідомили у Райффайзен Банку Аваль.
Бій за валюту
За кілька днів до завершення роботи місії МВФ центробанк вирішив внести зміни в роботу валютного ринку, щоб зблизити офіційний і ринковий курси. НБУ вчора обговорив таку можливість з банками на щотижневій зустрічі. Банкіри розповіли FinMaidan про те, що регулятор вивчає можливість зобов'язати експортерів продавати 75% їх валюти безпосередньо центробанку, а не іншим банкам. І вже НБУ продаватиме валюту імпортерам та іншим покупцям.
Деталі банкірам невідомі. «Поки незрозуміло, як це буде зроблено. Швидше за все, НБУ продаватиме банкам валюту під угоди на аукціонах. Але, мабуть, частину грошей він залишатиме в резервах. Це означає, що буде великий дисбаланс між попитом і пропозицією», – нарікає скарбничий одного з найбільших банків.
Тиждень тому про необхідність змін в НБУ говорили і журналістам. «У всіх країнах, коли у вас є дві речі – адміністративні обмеження, як зараз, і загальна нестача валюти в країні, у вас виникає два або три курси. Тому, щоб ніхто не мав ілюзій: поки є адмінобмеження і брак валюти, існуватиме цей феномен, – відповів на запитання FinMaidan перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. – Ми можемо за рахунок коригування наших адмінобмежень або порядку проведення валютних операцій зменшити різницю, вплинути на зближення курсів, але повністю це винищити можна тоді, коли валюти буде достатньо і коли обмеження (будуть зняті. – FinMaidan)».
На уточнююче запитання кореспондента FinMaidan, чи відбудеться «зближення» вже в поточному році, Олександр Писарук порадив подивитися на чорний ринок Аргентини: «У нас просто школа в порівнянні (з ними. – FinMaidan)». Вчора курс долара до аргентинського песо на чорному ринку Аргентини був на 60% вище за офіційний обмінний курс. У попередні місяці була дворазова різниця.
Відмова від індикатора
Планується також зміна самого механізму курсоутворення: зараз міжбанківський, офіційний курс НБУ і готівковий курси банків фактично «прив'язані» до індикативного курсу, що визначається на щоденних аукціонах. Цей індикатор було введено наприкінці вересня, щоб знизити ризики впливу на курс долара невеликих спекулятивних угод. НБУ тепер продає на аукціонах по $3 млн і, виходячи з отриманих заявок, визначає курс. Вчора він склав 15,8 грн/$.
У Нацбанку обіцяють розповісти про свої ініціативи найближчими днями. Але банкіри вже говорять, що готові до змін. «Реальний курс ховається за декількома курсами, які існують на ринку: офіційний, індикативний, готівковий, міжбанківський, чорний. Це усіх дратує», – зазначає один із скарбничих.
Проблеми перетворень
Зміни супроводжуватимуться стрибком курсу долара, але банкіри до цього готові. «Попит і зараз вище, ніж пропозиція. А потім він ще більше збільшиться, тому курс ростиме. У якийсь момент через високий курс частина попиту просто відпаде, оскільки люди будуть не в змозі купувати валюту так дорого. Тоді ситуація може стабілізуватися. Але курс однозначно буде не менше 20 грн/$», – говорить FinMaidan заступник голови правління великого банку. Учора небанківські обмінні пункти виставляли долар на продаж за 20,5 грн/$.
У разі зростання офіційного курсу банки зіткнуться з переоцінкою портфелів і нормативів, тому, можливо, слід ввести розрахунковий курс. «Необхідно зафіксувати для банків історичний курс, який усіх влаштовує, наприклад, на 1 січня 2015 року, при якому банківська система ще схожа на систему, а не на об'єкт, що розкладається. НБУ може зафіксувати курс для розрахунку нормативів та інших балансових показників на початок кварталу. Але треба чітко фіксувати час дії цієї норми – наприклад, півроку, після чого банки переходять на новий курс у розрахунках», – радить заступник голови правління одного з банків.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Релізи
ТОП-новости
