Пафос, з яким влада націоналізувала ПриватБанк, протягом року повністю випарувався. Тепер це не трофей, а постійне джерело проблем для самого Приватбанку, Мінфіну і Нацбанку, а також для держави в цілому. Приваблива ідея «держбюджет вливає гроші в капітал банку, а потім його колишні власники Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і пов'язані з ними особи групи «Приват» все компенсують» швидко перетворилася на отруєну пігулку.

«Власники самі звернулися до уряду з проханням увійти до капіталу банку, а також взяли на себе зобов'язання щодо сприяння спокійній передачі банку в держвласність, а також зобов'язання щодо реструктуризації портфеля, який компенсує витрати держави, понесені під час переходу банку у власність держави», – обіцяв в грудні 2016 року міністр фінансів Олександр Данилюк. Коломойський і Боголюбов дійсно підписали звернення до уряду, в якому обіцяли реструктуризувати кредитний портфель до липня.

Ця обіцянка тоді переконала владу відмовитися від сценарію «ліквідація» і обрати варіант «націоналізація системного банку». Це не тільки дозволяло уникнути дестабілізації фінансової системи, а й нібито було найменш витратним способом вирішення проблеми банку.

Ноша платників податків

Від моменту купівлі ПриватБанку за 1 грн держава докапіталізувала його на 139,3 млрд грн. У грудні 2016 і липні 2017 року в нього було вкладено 65,5 млрд грн гривневих держоблігацій (у Мінфіну немає «живих» грошей для підтримки держбанків), а в грудні 2016-го і лютому 2017-го – 73,8 млрд грн ОВДП, прив'язаних до курсу долара. Ще 16 млрд грн Мінфін обіцяв банку до кінця цього року, але НБУ натякнули, що ця докапіталізація переноситься на початок 2018 року.

«Оцінку ми дамо після того, як ПриватБанк переоцінить свої активи. Зараз усе ще в процесі. Ми хочемо, щоб до кінця року цей процес завершили і щоб аудитори підтвердили цю оцінку. І вже після цього буде ухвалено рішення, чи потрібна додаткова ін'єкція капіталу в банк. Але оскільки рішення уряду є (щодо емісії на 16 млрд грн. – FinClub), то це буде технічний момент», – повідомила заступник голови НБУ Катерина Рожкова. Вона додала, що перехід ПриватБанку на стандарт МСФЗ 9 не змусить його проводити додаткову емісію акцій: «ПриватБанку вона точно не потрібна – практично весь портфель знецінено в нуль».

Сумарно це 155,3 млрд грн «миттєвих» витрат. Решту витрат держави розтягнуто в часі. Адже ОВДП випускалися з прибутковістю 6-10% річних на термін до 17 років, тому тільки на виплату відсотків за держпаперами Мінфін витратить ще 184,5 млрд грн, підраховував аналітик ICU Михайло Демків. У разі девальвації витрати держбюджету за індексованими держпаперами ростимуть на 2,7 млрд грн на кожну 1 грн ослаблення курсу вище рівня 27 грн/$.

Саме ці витрати держави, на думку Данилюка, обіцяли компенсувати екс-власники банку до 1 липня. Новий менеджмент ПриватБанку навіть заплатив команді консультантів на чолі з Rothschilds, щоб вони домовилися з Коломойським та Боголюбовим про погашення кредитного портфеля пов'язаних осіб. Але переговори ні до чого не привели. А екс-акціонери подали до суду на державу, апелюючи до того, що це не вони повинні платити, а їм повинні заплатити за банк.

Іскопедія

У листопаді підданий Її Величності Королеви Великої Британії Геннадій Боголюбов звинуватив Україну в «незаконної експропріації» його активів і зажадав повернути йому частку в банку, а також всі вклади, які були конвертовані в капітал за процедурою bail-in. Фактично він зажадав скасувати націоналізацію банку і повернути все у стан до неплатоспроможності. Якщо держава не виконає ультиматум Боголюбова, його буде передано до міжнародного суду.

До українського суду ще влітку надійшла схожа заява Коломойського, який звинувачує державу в спланованій рейдерській атаці на банк з метою його купівлі всього за 1 грн. Як і пан Боголюбов, він також робить акцент на тому, що в грудні 2016 року діяв в інтересах клієнтів банку, і лише через деякий час усвідомив, що саме НБУ «розхитував» банк.

І це тільки вершина видимої частини айсберга, який наближається до ПриватБанку. Проти нього подано сотні позовів. На початок осені тільки позовів щодо оскарження пов'язаності з банком було подано 42, ще в 25 випадках оскаржувалася процедура bail-in (конвертація в капітал грошей пов'язаних осіб). Дві сотні позовів стосувалися портфеля «трансформаційних» кредитів приблизно на 150 млрд грн, які екс-власники банку повинні були влітку повторно реструктуризувати.

До міжнародного суду готуються власники єврооблігацій ПриватБанку на суму $375 млн. «Якби банк не був націоналізований, а просто був би відправлений до Фонду гарантування і потім ліквідований, то власники єврооблігацій не отримали б нічого. Це об'єктивно, тому що активів у цьому банку, які можна було б продати і розрахуватися за цими облігаціями, просто не було в такій кількості», – стверджує Катерина Рожкова.

Родині Суркісів уже вдалося довести свою незв'язаність з ПриватБанком і почати процедуру стягнення 1 млрд грн. Якщо ПриватБанк програє інші позови, «чек» націоналізації подорожчає ще мінімум на 29,4 млрд грн, які були влиті в капітал банку рівно рік тому.

Нацбанк розуміє, що ПриватБанку може знадобитися рефінансування в разі виконання рішень судів. Але поки він допомагає банку не допустити негативного сценарію. «Ми, як ви знаєте, подали заяву до Національного антикорупційного бюро щодо цих рішень (за Суркісами. – FinClub). Ми звернулися до Вищої ради правосуддя, ми вважаємо, що суд не взяв до уваги аргументи Нацбанку. Більш того, суд наказав повернути грошей вдвічі більше, ніж потрапило під bail-in. Ми вважаємо, що рішення має бути переглянуто і тому продовжуємо боротися. Подали касацію в третю інстанцію», – зазначає Катерина Рожкова.

Але це захист, а контратаки держави поки виглядають відверто слабкими. Генеральна прокуратура і Нацполіція розслідують доведення ПриватБанку до неплатоспроможності екс-власниками і колишнім менеджментом банку, але нікому з них не висунуто підозри. «Не існує єдиного механізму, який би працював проти колишніх власників, оскільки банк великий і там, наскільки я розумію, залишилося багато людей, лояльних колишнім власникам», – констатує керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Ситуація неоднозначна для всіх учасників історії. «Якщо Коломойський та Боголюбов вчиняли дії, які руйнували вартість банку, то де в цей час був регулятор? – здивований Олександр Паращій. – Якщо подивитися, то винні всі». Питання також є до аудитора PwC.

Нацбанк розраховував, що forensic audit ПриватБанку, який покликаний довести виведення грошей, завершать в жовтні. Але терміни минули. «Ми тільки на початку травня змогли приступити до роботи. Наші партнери і колеги, які працюють над форензик-аудитом, говорять про те, що такого масштабного об'єкту і предмету для розслідування вони ще не зустрічали. Ми чекаємо і дуже прискорюємо наших партнерів, але точну дату мені назвати складно», – відповіла Катерина Рожкова.

Коломойський не чекає результатів аудиту, а вже намагається позовами «зв'язати руки» AlixPartners і Kroll, які проводять forensic, щоб підсумки аудиту не прийняли іноземні суди. «Яка мета у держави? Якщо мета – це покарати Коломойського, відкрити проти нього міжнародне переслідування, то, напевно, це може бути перспективним в тому випадку, якщо дійсно forensic audit щось серйозне знайде, – вважає Олександр Паращій. – Але ми бачимо з боку Коломойського атаки на саму суть цього аудиту, претензії до того, що у його учасників є конфлікт інтересів». І якщо раніше екс-власники банку ніяк не реагували на дії НБУ, то їхня поточна активізація може означати, що вони хочуть «делегітимізувати висновки» forensic.

А поки в ЗМІ обговорюються анонімні звинувачення в порушеннях, допущених в ході forensic audit, зокрема про нібито витік інформації про клієнтів до Росії. «Я не розумію, звідки така інформація. Хто ідентифікував витік інформації? Банк це заперечує, просто хтось намагається спекулювати на цій темі. До того ж «витік» до Росії. Це тоді, коли в країні війна, гинуть мирні люди, наші військові? Це мені нагадує історію, коли два роки тому говорили, що з НБУ вивозять золотовалютні резерви з підвалів», – сказала Рожкова.

Слабкі місця

НБУ і ПриватБанк уже півроку «обезголовлені». Голова НБУ Валерія Гонтарева з травня перебуває у відпустці та повертатися на Інститутську не збирається. А голова ПриватБанку Олександр Шлапак звільнився в липні. Після цього наглядова рада банку найняла рекрутерів Amrop для пошуку нового керівника.

«Це був дуже серйозний відбір, дуже багато кандидатів. Ми не втручалися в процес, – розповіла Катерина Рожкова. – Ми сподіваємося, що до кінця року наглядова рада визначиться з кандидатом остаточно і призначить постійного голову правління».

Ним міг стати нинішній генеральний менеджер Альфа-Банку Іван Світек, але він відмовився. Кандидат № 2 погодився з пропозицією і, за інформацією FinClub, вже затверджений наглядовою радою, але оскільки він є іноземцем, зараз триває перевірка документів та юридичне оформлення контракту. «Сумніваюся, що ми встигнемо все узгодити до кінця року. Гадаю, ім'я нового керівника ми назвемо вже після Нового року», – пояснило джерело. Документи на погодження нового голови правління у Нацбанк ще не надходили. «Спочатку наглядова рада призначить голову правління ПриватБанку, який буде виконуючим обов'язки, а протягом трьох місяців необхідно подати документи на узгодження кандидатури в НБУ», – сказала Катерина Рожкова.

Поточну ситуацію в ПриватБанку регулятор оцінює позитивно. «Результати роботи банку дозволили йому вийти на позитивний операційний потік. Він дуже добре попрацював зі структурою зобов'язань, скоротив майже на третину процентні витрати і на сьогодні за інших рівних умов рефінансування йому не потрібно», – стверджує Катерина Рожкова.

За січень-жовтень 2017 року Приватбанк отримав збиток 909 млн грн. І це при тому, що Мінфін нарахував банку купонний дохід за ОВДП на 6,2 млрд грн (майже третина його процентного доходу). Заборгованість з рефінансування, яку ПриватБанк на прохання НБУ не поспішає погашати повністю, від початку року згенерувала банку витрати в 2,3 млрд грн. Для прикладу: за всіма строковими депозитами фізосіб ПриватБанк від початку року заплатив відсотки на 10,2 млрд грн.

Але довгострокового плану дій у ПриватБанку зараз немає. Компанія McKinsey підготувала йому стратегію, але влада не поспішає схвалювати її. «Стратегія ПриватБанку вже готова. Її віддали на узгодження та затвердження у Мінфін. Але Мінфін не готовий її стверджувати і оприлюднити, поки не буде готова нова стратегія всіх держбанків, а її ще немає», – пояснює джерело FinClub.

Щодо ймовірності приватизації ПриватБанку Олександр Паращій говорить про необхідність для цього «політичної волі», яка майже відсутня в контексті продажу будь-яких держбанків. З ПриватБанком може скластися унікальна ситуація: в довгостроковій перспективі влада запланує його продаж, а в короткостроковій перспективі склад акціонерів банку можуть спробувати визначити українські та міжнародні суди.

В'ячеслав Садовничий, Вікторія Руденко

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.