Декларації розкрили недовіру

Декларації розкрили недовіру

Депутати, які відповідають за підготовку банківських законопроектів, зберігають в кеші 93% своїх заощаджень, а правління Нацбанку, яке декларує політику гнучкого курсу, 91% накопичень тримає в іноземній валюті. Такий сенсаційний результат першого електронного декларування, яке показало, наскільки сильна у представників влади недовіра до банківської системи.


Два полюси

Національний банк і депутати Верховної Ради «воювали» увесь жовтень, перманентно звинувачуючи один одного в некомпетентності, ангажованості, розвалі банківської системи і девальвації гривні. Депутати вимагали від президента звільнити голову НБУ Валерію Гонтареву, від правоохоронців – почати її кримінальне переслідування, подавали до Ради ініціативи про урізання прав НБУ і повний перегляд основних завдань центробанку. У відповідь Валерія Гонтарева також вимагала від правоохоронців розпочати кримінальні розслідування, а від спікера Верховної Ради – повної заміни складу комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності.

Проте опубліковані в останні дні жовтня електронні декларації «сторін» конфлікту показали, що ані ті, ані інші в повному обсязі не довіряють ні банкам, ні національній валюті. FinClub вивчив готівкові та безготівкові заощадження в графі № 12 декларацій шести членів правління НБУ і 12 депутатів фінансового комітету парламенту. З цих даних випливає, що за підсумками 2015 року декларанти та їхні родичі тримали в банках лише 30,4% заощаджень, ще 0,3% вони відклали на пенсію або позичили. Переважна частина – 69,3% – була в готівковій валюті.

«Я не дуже розумію ажіотаж (навколо Е-декларацій. – FinClub). Моя декларація мало відрізняється від паперової, яка висить у мене на сайті і на сайті Верховної Ради. Якщо ви подивитесь на всю суму грошей, порівняєте декларації, то побачите, що різниця невелика. Вони відрізняються лише на суму готівки – $50 тис., яка є незначною на тлі сум коштів моєї сім'ї, які є в банках», – розповів FinClub депутат Павло Різаненко.

Важливо підкреслити, що чиновники і раніше публікували свої декларації. Але тільки зараз, зокрема, в них почали вказувати обсяг наявних заощаджень, а також розбивку структури депозитів за видами валют і назв банків. Ця нова інформація і зацікавила FinClub.

Депутати фінкомітету мають значні заощадження в гривні, прихильні до євро, а їхні доларові заощадження на третину перевищують валютні накопичення членів правління Нацбанку.

Питання банків

Відмінності не лише у валютній структурі.

Майже 90% грошей топ-менеджери НБУ тримали на депозитах, тоді як депутати – всього 7%.

Розбивка по 18 обраним декларантам показує розкид «довіри» до банків від 100% до 0%.

100% в депозитах тримали сім'ї Валерії Гонтаревої і депутата Леоніда Клімова. Голова НБУ на валютному рахунку в Укрексімбанку акумулює валютні транші за продаж частки в ICU.

Пан Клімов позбувся збанкрутілого Імексбанку, зараз НБУ судиться з ним за застави і повернення рефінансування. Депозити Леоніда Климова розміщені в Райффайзен Банку Аваль.

Послугами цього банку, а також Ощадбанку, Укрексімбанку, УкрСиббанку, Прокредит Банку, ВТБ Банку, Правекс-банку і Платинум Банку користувалися члени правління НБУ. Депутати мали рахунки також в ПриватБанку, Укрсоцбанку, ОТП Банку, Місто Банку, «Хрещатику», Raiffeisenbank.

В Місто Банку перебували вклади його власника Івана Фурсіна, а вклади в «Хрещатику» були у Михайла Довбенка. «Я тримав на депозиті, у мене пропали гроші. Декларація є, можете подивитися скільки (в ній вказано $328 тис. – FinClub). У мене була невелика сума на вимогу, ось її я взяв, а решту – строкові депозити – нічого не взяв», – сказав депутат.

Він не єдиний потерпілий. Перший заступник голови НБУ Яків Смолій зберігав в Дельта Банку 6 млн грн. Сім'я Гонтаревої також мала депозити в Дельті, але їм пощастило більше. «Врятовані» кошти Антона Гонтарева тепер знаходяться в ПриватБанку, ПУМБ, Альфа-банку і Ощадбанку.

0% заощаджень в депозитах у Олександра Жолобецького, Олега Лаврика і Максима Полякова. Всього 0,4% коштів у банках тримав голова фінкомітету Сергій Рибалка. «Пояснення дуже просте: голова Нацбанку розвалила повністю довіру до банківської системи. І сьогодні немає гарантій в жодному банку, в якому є кошти. Непередбачуваність банківської системи, на жаль, призводить до такої ситуації», – заявив FinClub Максим Поляков. Він каже, що «особисто не страждав» від впровадженого в 2014-му обмеження на зняття валютних вкладів.

Від кінця травня 2014 до кінця травня 2015 року валютні вклади фізосіб у банках скоротилися на $7 млрд з рівня $17,8 млрд. За наступний рік вклади скоротилися ще на $2,2 млрд. Депутати не вважають, що ліміт зняття валютних вкладів у розмірі 15 тис. грн на день істотно впливав на ситуацію. «Валютні депозити все одно можна було знімати щодня. Не думаю, що це було проблемою. Хто хотів, той зняв. Можливо, у багатьох з них поточні готівкові кошти раніше були залишками на депозитах», – каже депутат Руслан Демчак.

У трьох заступників пані Гонтаревої в банках зберігається менше 2% заощаджень.

Гривня не в пошані

Люди, які відповідають за банківську систему, слабо довіряють не тільки банкам, але й національній валюті: гривневі накопичення зайняли трохи більше чверті їхніх заощаджень – 27,4%. На долар США припало 62% від суми усіх готівкових та безготівкових грошових активів, на євро – 10,6%.

Якщо придивитися детальніше, то знову є великий розкид. Топ-менеджери НБУ тримали 90,5% грошей в доларах, депутати – 50,6%. Гривні в НБУ довіряли на 8,9%, депутати – на 34,8%.

При цьому депутати $8,6 млн тримали в кеші і лише $1 млн – в банках. Якщо готівка у чиновників «роками лежала в сейфі», то в такому випадку «нерозумно її тримати в нацвалюті без традиційно високих відсотків, які компенсують ризики девальвації», вважає президент ІГ «Універ» Тарас Козак. «Долари та євро логічні в такому випадку», – зазначає фінансист. Майже в рівних частках інвестували в долари та євро Сергій Рибалка та Юрій Солод.

Голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран також не бачить нічого поганого у валютних заощадженнях, радячи їх усім іншим: «Будь-хто, у кого зарплата не прив'язана до курсу, повинен від 80% заощаджень зберігати в валюті».

Серед депутатів фінансового комітету рекорд встановив Руслан Демчак з розміром кеша в 133 млн грн, при тому, що на всіх членів комітету припало 159,4 млн грн. «Я можу своєю декларацією підтвердити, що я довіряю гривні. Усі залишки – в гривні! Насправді я просто готував гроші для інвестиції, і вони мені в будь-який момент можуть знадобитися, – сказав FinClub пан Демчак. – На жаль, ця інвестиція так і не відбулася на початку року. Це була основна мета. Тому не переживайте, що немає довіри до банків. Насправді є довіра до української економіки. Я вважаю, що зараз хороший момент для інвестування». Як тільки з'являться інструменти для вкладень, депутат обіцяє «інвестувати ці кошти».

Скепсис до банків широко поширений. «Декларації чиновників відображають загальне ставлення до українських банків. Якщо чиновник вдома тримає $1 млн, то хтось – $1 тис. Це загальна тенденція. Але не треба ставити штамп, що «не довіряють» і «все тільки в готівці». У багатьох є рахунки в банках, в тому числі депозитні», – запевняє Руслан Демчак. Його підтримує колега. «Коли Гонтарева каже, що на неї хтось наклеп наводить, хтось організовує на неї атаки, Е-декларування засвідчило, що в країні є недовіра до мегарегулятора і до неї як керівника мегарегулятора. Люди бояться розміщувати депозит», – вважає Михайло Довбенко.

У правлінні НБУ найбільше гривні було у Якова Смолія (13 млн грн), як і доларів ($4,3 млн). У Валерії Гонтаревої доларів накопичилося на $1,83 млн (97,4% в структурі заощаджень). Усі вони на рахунках. Валюту поза банками зберігали Олег Чурій ($380 тис.), що відповідає за валютний міжбанк, і Катерина Рожкова ($370 тис.), яка курирує банківський нагляд.

Експерти знаходять виправдання слабкого інтересу куратора банківського нагляду до банківських вкладів. «Що стосується Рожкової, то вона очолює нагляд і має найоперативніший доступ до інформації – навіть більше, ніж у Валерії Гонтаревої. Раніше їм взагалі, по-моєму, забороняли тримати гроші в банках, можливо, обмеження залишилися і зараз», – каже Віталій Шапран. У ст. 65 закону «Про Нацбанк» йдеться про те, що службовим особам НБУ варто уникати конфлікту інтересів, який виникає, якщо член правління НБУ «має особистий інтерес, що впливає або може вплинути на неупереджене та об'єктивне виконання ним своїх обов'язків».

FinClub попросив НБУ прокоментувати, чому Роман Борисенко, Катерина Рожкова та Олег Чурій не довіряють банківським вкладам: на банки припадає 0,6-1,8% їхніх коштів, решта – до 98% – в готівковій валюті. А також чи є наслідком політики відмови від фіксованого валютного курсу і визнанням наявності потенціалу подальшої девальвації гривні те, що у більшості членів правління НБУ на гривню припадає лише від 1% до 11% заощаджень.

В НБУ вчора не змогли відповісти на питання FinClub.

«Перехід до гнучкого курсоутворення був дуже болісним, ​​– говорила ще на початку року Валерія Гонтарева. – І сьогодні українці, на жаль, ще не звикли думати категоріями цін, тому що думають категоріями курсу і хвилюються про кожне його коливання».

Недовіра до банківської системи притаманна не лише представникам влади, а й більшості українців, навіть тим, хто зберігає гроші в банках лише в межах гарантованої ФГВФО суми до 200 тис. грн (менше $8 тис.). «Причина недовіри відома: кошти в банках багато разів зникали безслідно, покарання ніколи ніхто не ніс. Розчищення банківської системи, що триває, необхідне, щоб відокремити банки та бізнесменів, які займаються банкінгом, від зомбі-банків та пройдисвітів. Але для багатьох громадян ця чистка виглядає як погіршення банківської системи, тому недовіра до неї посилилася», – вважає Тарас Козак.

Вихід з кризи

Теза про те, що чиновники декларують «дуті» готівкові накопичення, щоб отримати заділ на майбутні корупційні доходи, Тарас Козак вважає дискусійним. Декларування великої суми готівки в 2015 році необхідне, щоб пояснити великі покупки в 2016-му, або це спроба легалізації грошей від бізнесу, яким депутати продовжують займатися, але який не хочуть світити. «А також якщо у декларанта є (або плануються) доходи, які не дозволені держчиновникам. Це не тільки хабарі (хоча в багатьох випадках саме вони), але й доходи від бізнесу, які чиновник не може або не хоче декларувати», – говорить експерт.

Схожі думки висловлює і Віталій Шапран. «Частина депутатів ведуть бізнес, і дуже активно, цей кеш може бути не їхніми особистими заощадженнями, а частиною запасу готівки, якою вони підкріплюють бізнес: виплата зарплат в конвертах, хабарі перевіряючим і контролюючим органам тощо», – зазначає він. Головне, щоб «декларанти» розуміли, що повернення назад, швидше за все, не буде. «Період первинного накопичення капіталу в Україні завершено. Страх подолано, і тепер можна декларувати. Е-декларування – Рубікон, за яким капіталізм кожного багатого українця перестав бути суто приватним клубом. Зникла анонімність власника. А якщо зникла анонімність, зростає відповідальність кожного», – стверджує Михайло Довбенко.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу