А НБУ все мало

Національному банку вже мало очікуваної ліквідації Нацкомфінпослуг і посилення його ролі в країні за рахунок встановлення контролю над частиною небанківського фінансового ринку. Нацбанк почав задивлятися на фондовий ринок і вже підготував новий законопроект, який дозволить йому здійснювати оверсайт над елементами інфраструктури фондового ринку.

Йдеться про установи, які є критично важливими для фінансової стабільності: центральний депозитарій (його роль виконує Національний депозитарій) і центральний контрагент (частково його функції виконує банк «Розрахунковий центр», підконтрольний НБУ) ».

Поняття «оверсайт» для Нацбанку не нове – він здійснює оверсайт платіжних систем. «Застосування набутого досвіду до роботи центрального депозитарію і центрального контрагента допоможе підвищити надійність інфраструктури ринку, а також створить передумови для його подальшого розвитку», – упевнений заступник голови НБУ Олег Чурій. Під оверсайтом НБУ розуміє перевірки, наскільки учасники фондового ринку відповідають міжнародним стандартам PFMI, хоча формальним регулятором цих двох установ залишиться НКЦПФР.

На оверсайті інфраструктури фондового ринку НБУ не зупиниться. Він має намір створити єдиний депозитарій шляхом передачі своїх функцій з обліку ОВДП до Нацдепозитарію, який враховує інші види цінних паперів (акції, облігації). Існування двох депозитаріїв є недоцільним, виходячи з поточного розміру фондового ринку, визнають в НБУ. Але зробить обіцяне регулятор, тільки якщо Нацдепозитарій виявиться підконтрольним йому: частка в капіталі має зрости з нинішніх 25% до щонайменше 51%.

Крім прямої частки у НБУ є ще 11% через корпоративний НПФ Нацбанку. 25% акцій НДУ від імені держави управляє регулятор фондового ринку – НКЦПФР. Інші акції у держбанків (у Ощадбанку – 25%, Укрексімбанку – 10%) та інших юросіб (4%). «Участь Національного банку як мажоритарного акціонера НДУ посилить довіру до нього з боку інвесторів, а також забезпечить дотримання громадського інтересу (public good), який полягає не в отриманні прибутку, а в створенні сприятливих умов для ефективного функціонування ринку», – переконує Олег Чурій.

Нацбанк хоче отримати більшість у наглядовій раді НДУ, в тому числі посаду голови. І відразу заспокоює: «У майбутньому, у міру розвитку ринку Національний банк зможе зменшити свою частку або повністю вийти з капіталу НДУ».

Реформуванню підлягає також банк «Розрахунковий центр», який здасть банківську ліцензію та перереєструється у «спеціалізовану фінансову установу». Законопроект пропонує скасувати монополію РЦ на здійснення грошових розрахунків за операціями з цінними паперами за принципом «поставка цінних паперів проти оплати» (DVP). Грошові розрахунки за цими угодами проводитиме СЕП НБУ, що дозволить уникнути ризиків депонування грошей в банках для проведення DVP. Дискусійним є питання, чи повинен РЦ бути центральним контрагентом або ж йому достатньо буде виконувати функції клірингової установи.

Збереження статус-кво

У Нацдепозитарії підтримують розроблений законопроект. «З одного боку, він відкриває чимало можливостей для Нацдепозитарію, який може отримати додатковий обсяг бізнесу. З іншого боку, щоб НБУ прийняв рішення про передачу цінних паперів (зокрема ОВДП) на обслуговування в НДУ, необхідно напружено працювати», – пояснив FinClub голова правління Нацдепозитарію Міндаугас Бакас.

Міндаугас Бакас каже, що НДУ вже почав вибудовувати максимально прозору корпоративну модель роботи. «НДУ залишився публічним акціонерним товариством, ми збільшили обсяг інформації, що розкривається, третину наглядової ради НДУ складають незалежні директори, створено комітети наглядової ради тощо. Також планується проведення self-assessment – самостійної оцінки – відповідності принципам PFMI-IOSCO. Іншими словами, Нацдепозитарій працює над цілою групою структурних і технологічних реформ НДУ та інфраструктури фондового ринку, незалежно від прийняття закону, збільшення частки НБУ до 51% і запровадження оверсайту», – додав Міндаугас Бакас.

На його думку, основні зміни, які пропонує Нацбанк, стосуються клірингової діяльності, порядку проведення грошових розрахунків за угодами з цінними паперами: «Адже НБУ важливо не тільки отримати право оверсайту. Для нього буде важливо передати державні цінні папери на обслуговування у депозитарій, який ефективно функціонує згідно зі світовими стандартами та зрозумілий для інвесторів та клієнтів».

Регулятор ділиться меганаглядом

У НКЦПФР з таким сценарієм розвитку подій не згодні. «Поки що мова не йде про перерозподіл акцій. Корпоративні права ніякого відношення до регулювання не мають. Це власність. Регулятор не через акції впливає на підконтрольних суб'єктів», – вважає голова НКЦПФР Тимур Хромаєв. Він пояснив, що зміна часток в НДУ і все, що з цим пов'язано, може бути реалізовано в результаті комплексної реформи депозитарної і клірингової системи країни відповідно до європейських стандартів (PFMI). Але це далеко не першочергове завдання: «Зараз головне - ухвалити закон, необхідний для старту реформи».

Він акцентував увагу, що «нагляд за усіма елементами інфраструктури фондового ринку забезпечує комісія, і вона його забезпечуватиме». «Ніякого втручання Національного банку до цієї діяльності не буде ніколи», – заявив Тимур Хромаєв.

За словами Тимура Хромаєва, у Нацбанку буде тільки функція оверсайту. «Вона, на жаль, в українському словнику ще не визначена. Але, по суті, це забезпечення моніторингу системних фінансових ризиків. Це те, що робить ФРС, – нагляд за елементами, які можуть створити певний системний фінансовий ризик. Це не регулювання, це не нагляд, це оверсайт – макронагляд», – упевнений Тимур Хромаєв.

Для цього Нацбанку потрібно створити підрозділ в департаменті платіжних систем, який займатиметься оверсайтом за чотирма напрямками: платіжні системи, клірингові системи, депозитарні системи і транзакційний депозитарій. У транзакційний депозитарій збиратиметься інформація про торгівлю на біржовому та позабіржовому ринку. «Нам потрібно з НБУ відпрацювати цей формат. У НКЦПФР залишається регулювання й нагляд, а НБУ має здійснювати оверсайт за великими фінансовими ризиками. Але навіть оверсайт без НКЦПФР не працює: він втілюється через взаємодію з профільним регулятором. Сьогодні обмін інформацією між нами знаходиться на дуже низькому рівні», – резюмував Тимур Хромаєв.

Спроба номер два

Нацбанк не вперше анонсує злиття двох депозитаріїв. У червні 2017 року Нацбанк планував, що «подальший розвиток депозитарно-розрахункового елемента інфраструктури відбуватиметься на базі Центрального депозитарію, який буде створено шляхом консолідації депозитаріїв НБУ та НДУ».

«Логіка в тому, що НБУ передає в НДУ бізнес центрального депозитарію за держпаперами, який він зараз контролює на 100%, і після передачі повинен контролювати хоча б на 50%. Важливо, що збільшення частки НБУ в НДУ дозволить зробити цю передачу більш комфортною, в тому числі й для самого НБУ, який є найбільшим власником ОВДП», – пояснює FinClub директор з розвитку бізнесу «Української біржі» Олексій Сухоруков.

Він вважає, що структура акціонерів не може не впливати на політику компанії. «Акціонери призначають своїх представників у борд саме для того, щоб вони впливали на політику. Це невід'ємне право власника акцій. Сподіваюся, в борді НДУ також будуть незалежні директори – як ті, які представляють інтереси учасників локального ринку, так і міжнародні експерти», – говорить Олексій Сухоруков.

Більш того, синергія НБУ та НДУ може дозволити знизити тарифи на послуги, що надаються. «Не так давно депозитарій НБУ знижував тарифи, а НДУ ж поки тільки підвищував. Не виключаю, що зміна структури акціонерів НДУ може вплинути на тарифну стратегію. Як мінімум було б правильно очікувати, що переведення ОВДП в НДУ не призведе до зростання тарифів на операції з ОВДП. Як максимум синергія від консолідації обліку всіх ЦП в одній системі повинна знизити сумарні витрати учасників депозитарної системи. Класичний кейс "ефекту масштабу"», – каже Олексій Сухоруков.

На початку жовтня НДУ анонсував подорожчання своїх послуг більш ніж удвічі. «Для ефективної роботи НДУ, як важливої частини інфраструктури фондового ринку України, важливо мати стабільний фінансовий стан організації. Протягом останніх декількох років операційна діяльність НДУ залишалася збитковою. За нашими розрахунками, з впровадженням нового ПЗ в серпні 2019 року для забезпечення безперебійної діяльності вартість послуг НДУ з обслуговування депозитарних установ необхідно збільшити більш ніж в два рази», – заявляв на початку жовтня Міндаугас Бакас.

Цього року НДУ розпочав впровадження нового програмного забезпечення депозитарного обліку Depend. Заміна IТ-платформи проводитиметься в два етапи: перший етап заплановано на I квартал 2019 року, а запуск нової системи – на 5 серпня 2019-го. «Операційна діяльність НДУ залишається збитковою. Тарифна політика НДУ не спрямована на отримання якогось високого прибутку, а в стратегії зафіксовано мету вийти на операційну беззбитковість. Необхідно мати на увазі, що фінансовий ринок – це бізнес. Важливим є певний баланс між тарифами і суспільним інтересом», – вважає голова НДУ.

Він не виключає, що після передачі ОВДП в НДУ тарифна політика зміниться. «Якщо можливість передачі державних цінних паперів з депозитарію НБУ на обслуговування в НДУ буде реалізована, то це буде як мінімум зручніше й дешевше з точки зору операційних витрат, тому що зараз клієнти обслуговуються в двох системах – НДУ та НБУ. У перспективі всі операції будуть в одній системі, тобто буде можливість контролювати усі, умовно кажучи, в рамках однієї точки доступу», – вважає Міндаугас Бакас.

Вікторія Руденко